
Чистякове
Чистяко́ве — місто в Україні, адміністративний центр Чистяківської міської громади Горлівського району Донецької області.
Government administration · Ukraine · 0 followers
Overview
Чистяко́ве — місто в Україні, адміністративний центр Чистяківської міської громади Горлівського району Донецької області.
Interested in working with us in the future?
Follow to see new jobs and posts in your feed.
No news yet.
About
Чистяко́ве — місто в Україні, адміністративний центр Чистяківської міської громади Горлівського району Донецької області.
Kaynak: Wikipedia · CC BY-SA 4.0
Назви
Місто засновано у 1770-х роках як слобода під назвою Олексіївка (з 1840 — Олексієве-Леонове, з 1868 до 1964 — Чистякове, з 1964 до 2016 — Торез), яка входила до складу Таганрозького округу Області Війська Донського (Російська імперія). Початок кам'яновугільної промисловості у Чистяковому припадає на 1860-ті роки, її значне зростання на 1900-ті, а згодом на 1930-х років.
Історія

XVIII—XIX століття
Населений пункт був утворений в 1778 році як невелике поселення біля злиття річок Севастянівки й Орлової (басейн Міуса) кріпаками-втікачами з різних губерній. До 1800 року в слободі Олексіївка, заснованій генерал-лейтенантом С. Леоновим проживало 225 чоловік.
Станом на 1873 рік у слободі Олексієве-Леонове-Чистякове Андріївської волості Міуського (пізніше — Таганрозького) округу Області Війська Донського мешкало 1570 осіб, налічувалось 214 дворових господарств й 3 окремих будинки, 77 плугів, 190 коней, 320 пар волів, 1124 вівці.
З 1860-х років — центр видобутку кам'яного вугілля. З другої половини XIX століття поселення отримало назву Чистякове, за прізвищем власника помістя — Таганрозького купця Чистякова.
У 1875 році частину землі разом з садибою Чистякова придбав харківський купець 1-ї гільдії Олексія Алчевський. У 1877 році Олексій Алчевський разом з поміщиком Іловайським був засновником Олексіївського гірничопромислового акціонерного товариства (ОГПО) і передав суспільству як пай ряд своїх придбань, в тому числі і маєток в Чистяковому. Тоді працювали шахти «Наклонна» і «Галерея». ОГПО з 1907 року перейменовано в «Надія». У 1909 році в Чистяковському гірському районі видобули 4 700 тис. пудів вугілля, у 1916 році — 76 800 тис. пудів вугілля.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2335 осіб (1175 чоловічої статі та 1160 — жіночої), з яких 2334 — православної віри.
У 1901 році було розпочато будівництво залізниці від станції Дебальцеве до Іловайська, яку було тоді прокладено за 3 км від Чистякового та введена в експлуатацію у 1904 році. Будівництво гілки Чистякове — Безчинська було розпочато у 1907 році і через два роки закінчено.
Пуск в експлуатацію цієї магістралі сприяв бурхливому будівництву нових шахт і підвищення видобутку вугілля в районі. У ці роки в Чистяковому були побудовані шахти Ново-Олександрівка та Московсько-Донецьке гірське товариство, а також з'явилися приватні шахти Дронова, Кошелева, Гольдштейна, Зелькіна, Коновалова, Попова, Когана, Бродського, Воскресенського, Леонова, Філонова, Крештаповіча, Чередниченко, Кольберга і багато інших.
Демографія
Станом на 01.01.2010 р. чисельність наявного населення м. Чистякове (разом з підпорядкованими населеними пунктами) становила 82,9 тис. осіб. У порівнянні з січнем 2009 року чисельність зменшилася на 813 осіб.
У 2009 році народилося 770 осіб. Померло 1605 осіб, у тому числі дітей у віці до 1 року — 13.
Природний спад населення в 2009 році становив 835 осіб. Кількість шлюбів в 2009 році було 505, кількість розлучень — 261.
Основним чинником скорочення чисельності населення залишається його природне зменшення (у 2009 р. Перевищення кількості померлих над кількістю народжених у 2,1 рази).
Протягом 2009 року спостерігалося міграційний приріст населення. Прибулих на територію міста було на 21 людину більше, ніж вибуло.
Кількість прибулих на постійне проживання зменшилася на 1,1 %, вибулих — зменшилося на 20,2 % в порівнянні з міграційним рухом 2008.
Національний склад
Національний склад населення Чистяковської міськради за переписом 2001 року
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
За переписом 2001 року населення міста становило 72745 осіб, із них 17,03 % зазначили рідною мову українську, 81,83 %— російську, 0,18 %— білоруську, 0,11 %— вірменську, 0,03 % — молдовську, 0,01 %— болгарську та грецьку, а також німецьку, угорську, гагаузьку, польську, румунську та єврейську мови.
Транспорт та телекомунікації

Чистякове розташоване на автошляху національного значення Н21 Старобільськ — Луганськ — Хрустальний — Донецьк, має розгалужену мережу зовнішнього та внутрішнього сполучення. В місті працює 18 маршрутів громадського (автомобільного) транспорту. Тісні транспортні зв'язки з розташованими поблизу містами Сніжним і Шахтарськом. З автовокзалу (на вул. Поповича) до окупації у 2014 році здійснювалися регулярні рейси до Харкова, Слов'янська, Дніпра, Запоріжжя, Бердянська, Маріуполя. Після окупації, з 2014 року збереглися пасажирські перевезення з містами окупованої частини Донбасу (Сніжним, Шахтарськом, Донецьком, Луганськом, Хрестівкою, Амвросієвкою), окупованої АР Крим (через територію РФ) та містами Росії (Ростов-на-Дону, Таганрог, Москва тощо).
1 «Залізничний вокзал — ЦЗФ Кіселевська»
3 «ЦЗФ Кіселевська — Селище шахти Лісова»
4 «Мікрорайон № 3 — Селище шахти ім. Кіселєва»
5 «Мікрорайон № 3 — Селище шахти Донецька»
9 «Автостанція — вул. Крупської — ЦЗФ Кіселевська»
10А «Мікрорайон № 3 — Міська лікарня № 5 — Залізничний вокзал»
10Б «Мікрорайон № 3 — Міський цвинтар — Залізничний вокзал»
23 «Автостанція — Шахтоуправління Волинське»
27 «Мікрорайон № 3 — Селище шахти Об'єднана»
30 «Автостанція — Шахтоуправління Торезьке»
Чистяковська телевежа (належить Концерну РРТ);
Мережа кабельного телебачення ТРК «Сіріус»
до 2015 року в місті працювали мережі всіх операторів мобільного зв'язку; з 2016 року — працює зв'язок ПАТ «МТС Україна» та утвореного «ДНР» оператора «Фенікс»;
Чистяковський цех зв'язку (послуги електрозв'язку та високошвидкісного інтернету); з 2017 року мережі електрозв'язку та Інтернет на території міста відімкнені від мереж ПАТ «Укртелеком»;
Вузол виробничо-технологічного зв'язку ДП «Торезантрацит» (послуги місцевого електрозв'язку);
Економіка і фінанси
За 2012 рік підприємствами міста реалізовано товарів на суму 1363,9 млн. ₴ (з них у вугільній галузі — 1202,2 млн. ₴).
Обсяг реалізованих послуг в 2012 році підприємствами та установами м. Чистякового становить 33420,2 тис. ₴.
Промисловість

На території міста розташовані та до окупації міста функціонували 18 промислових підприємств. В економіці міста були представлені всі галузі індустріального краю: машинобудування, кольорова металургія, деревообробна, харчова промисловість, виробництво будматеріалів.
Вугільна промисловість є пріоритетною галуззю в місті, її представляють державне підприємство «Торезантрацит», 3 шахти і збагачувальна фабрика приватної форми власності. У структурі промислової продукції міста вугільна галузь займає близько 80 %.
Серед провідних підприємств міста (до 2014 року) можна виділити такі:
Державне підприємство «Торезантрацит», яке є керуючою компанією таких підприємств: ВО «Шахта Прогрес», ВО «Шахтоуправління ім. Л. І. Лутугіна», ВО «Шахтоуправління Волинське», ВО "Центральна збагачувальна фабрика «Торезька», ВО «Ремонтно-механічний завод».
Завод залізобетонного шахтного кріплення (ЗБШК)
Збагачувальна фабрика «Червона зірка» (ПАТ)
ЗАТ «Центральна збагачувальна фабрика „Донецька“»
ТОВ «Торезький завод наплавочних твердих сплавів» (кольорова металургія)
ВАТ фірма «Карбід» (кольорова металургія)
ДВАТ «Торезьке шахтопрохідне управління з буріння стволів та свердловин» (в стадії ліквідації)
Шахтарська дирекція з ліквідації шахт ДП «Донвуглереструктуризація», розташована в м. Чистяковому.
Мікрорайони та частини міста

Центр міста (вулиці: Піонерська, Ніколаєва, Енгельса, Сизранцева, 50 років СРСР, Пушкіна, пров. Арсенальний, просп. Гагаріна, бульв. Ілліча тощо)
Мікрорайони № 1, 2, 3, 4 (вул. Енгельса, Громова)
Південна Група («Шанхай», вул. Широка, Кірова, Івана Франка, Севастопольська, Котовського)
Центральне селище (вул. Леніна, Чайковського, Бородіна, Ціолковського, Короленка)
Мікрорайон «30 років Перемоги» (розм. — «Квартал»)
Селище шахти № 7 (вул. Залізнична, 20-річниці Жовтня, Сеченова, Котляревського, Чорноморська).
Червона Зірка (вул. Бірлевої, Кіма, Менжинського, Шостакової)
Житловий массив (вул. Вишинського, Миру, Космонавтів, Кошового, Лесі Українки, Молодіжна)
Лутугінський пагорб (сел. шахти ім. Лутугіна, вул. Свободи, Трудова, Профспілкова, Крупської, Тельмана)
Сімнадцята (селище шахти «Донецька») (просп. Гагаріна, Недобера, Жуковського, Панаса Мирного, Олімпійська)
ЖД (від рос. — залізниця) (вул. Вокзальна, Камінська, 9 січня, Деповська, пров. Паровозний, Поштовий).
Дев'ята (селище колишньої шахти № 9-10 «Об'єднана») (вул. П'ятницького, Алмазна, Маяковського, Заньковецької, Сиваченка)
Центральне селище
«Центральне селище» (рос. Центральный посёлок, розмовне — «ЦП») — історична частина міста Чистякове, розташована на його південному сході. Є одним із перших централізованих утворень на території Чистякового. До 1932 року, коли Чистякове отримало статус міста, Центральне селище виконувало роль інфраструктурного центру Чистякового і прилеглих шахтних селищ.
Міська інфраструктура
Студія телебачення (Канал «TTV») (працює з 1992 року)
Чистяковська міська газета «Гірник» (заснована в 1929 році, з червня 2014 року газета не виходить друком у зв'язку з окупацією міста)
Газета «ПроГород» (заснована в 2012 році, з липня 2014 року газета не виходить друком у зв'язку з окупацією міста)
Газета «ЭВМ-информ» (виходила з початку 1990-х років до 2007 року).
Навчально-консультативний центр НТУ «ХПІ» (Мікрорайон 2)
Факультет Харківського інституту економіки та менеджменту (б-р Ілліча) — з 2014 р. не функціонує у зв'язку з окупацією міста
Академічний коледж Донецького державного університету управління (вул. Піонерська)
Гірничий технікум ім. А. Ф. Засядька (вул. Шестакової)
НКЦ Донбаської державної машинобудівної академії (вул. Шестакової)
Палац дитячої та юнацької творчості «Юність» (вул. Піонерська)
КУ «Дитяча та юнацька спортивна школа» (вул. Енгельса)
КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (вул. 50 років СРСР) у складі: — Амбулаторії № 1, 5 (вул. 50 років СРСР); — Амбулаторія № 2 (вул. Т.Бірлевої) — Амбулаторії № 3 (вул. Леніна) — Амбулаторії № 4 (вул. Інтернаціональна) — Амбулаторія № 6 (вул. Курська) — Амбулаторія № 7 (вул. Ніколаєва)
Чистяковська центральна міська лікарня (мікрорайон-4)
Центральна консультативна поліклініка для дорослих ЦМЛ (вул. Ніколаєва)
Центральна поліклініка для дітей ЦМЛ (вул. Ніколаєва)
Пологове відділення та сімейний центр ЦМЛ (мікрорайон-4)
Чистяковська міськлікарня № 2 (вул. П. Ангеліної)
Чистяковська міськлікарня № 5 (вул. 50 років СРСР)
Чистяковська міська станція швидкої допомоги (мікрорайон-4)
Міська система охорони здоров'я працює в єдиному медичному просторі, функціонує 4 міжрайонних відділення (урологічне, офтальмологічне, отоларингологічне та регіональний перинатальний центр).
Централізована бібліотечна система у складі 7 бібліотек
4 клубні заклади (ПК ім. Маяковського, БК ім. Кірова, Клуб «Комсомолець», клуб шахти «Прогрес»)
Офіційні органи влади та місцевого самоврядування (не функціонують з 2014 року через окупацію міста)
Пелагіївська селищна рада (м. Чистякове, с-ще Пелагіївка, вул. Молодіжна, 10)
Розсипненська селищна рада (м. Чистякове, с-ще Розсипне, вул. Чекістів, 9)
Управління праці та соціального захисту населення (вул. Сизранцева, 76)
МВ ГУМВС (ГУНП) України в Донецькій області (вул. Енгельса, 126)
Відділ ДСНС України в Донецькій області (вул. Енгельса, 132)
Міський суд Донецької області (вул. Пушкіна, 15)
Прокуратура (вул. Пушкіна, 17) — ліквідована, як самостійний орган в ході реформи Прокуратури України
Відділ кримінально-виконавчої інспекції (просп. Гагаріна, 2)
Державна податкова інспекція (вул. Ніколаєва, 40)
Управління Пенсійного фонду України (бульвар Ілліча, 8)
Міський центр зайнятості (бульвар Ілліча, 8)
Визначні місця, пам'ятки та події
У місті Чистякове Донецької області на обліку перебуває 32 пам'ятки історії та монументального мистецтва.
Див. Список культових споруд м. Чистякового
Монумент піонерам-випробувальникам вугільного комбайну «Донбас» є візитівкою Чистякового. Встановлений біля зупинки «Музей» на просп. Гагаріна.
Пам'ятник Леніну — встановлений у 1959 році в центрі міста (підлягає демонтажу відповідно до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»).
Меморіал полеглим героям Другої світової війни — знаходиться на перетині вулиць Енгельса та Піонерської.
Пам'ятник російському (радянському) поетові Володимиру Маяковському встановлений на однойменному майдані на перетині вулиць Піонерської, Сизранцева та бульвару Ілліча.
Каплиця св. Георгія Переможця в пам'ять загиблих шахтарів та ліквідаторів Аварії на ЧАЕС. Побудована в 2005 році, належить Московському патріархату (УПЦ).
Монументи Вітчизні-Матері (в пам'ять про Героїв Другої світової війни): перший встановлений в 1960-ті роки на перетині вул. Горбачова та просп. Гагаріна (с-ще Сімнадцята), другий — на вул. Леніна, біля школи № 4.
Меморіальна дошка пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років (встановлена у 2006 році на адміністративній будівлі № 8 по бульвару Ілліча).
На честь міста Чистякове названі топоніми: вул. Чистяківська та пров. Чистяківський у м. Києві, вул. Торезька у с. Велика Шишівка (Шахтарський район) та вул. Торезька у місті Чистяковому.
Працює меморіальний музей засновника стаханівського руху Олексія Стаханова.
Кімната-музей Моріса Тореза та дружби міст-побратимів Тореза і Соломіна (Франція) діє у Палаці дитячої та юнацької творчості «Юність» (вул. Піонерська).
17 липня 2014 року неподалік Чистякового сталася авіакатастрофа «Боїнга 777» Малайзійських авіаліній.
Відомі люди
Повний список персоналій Чистякове, статті про яких містяться у Вікіпедії, дивіться тут.
Житніков Ярослав Володимирович (1982—2016) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Москвін Станіслав Костянтинович (нар. 1961) — український театральний актор, народний артист України.
Тимченко Віра Андріївна (нар. 1941) — заслужена артистка України, режисерка-постановниця Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка (період з 1988 по 2021 рр.).
Хоркін Дмитро Миколайович (нар. 1986) — заслужений артист України, диктор, теле- та радіоведучий.
Щербіна Максим Костянтинович (1991—2012) — український футзаліст. Колишній воротар «Урагану» та ФК «ЛТК».
Джерела
Чистякове — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Література
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
[[https://web.archive.org/web/20161220045322/http://www.ukrlit.vn.ua/lib/lavriv/1.html Архівовано 20 грудень 2016 у Wayback Machine.] Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с.]
Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Посилання
Донбаська широта // Укр. тиждень, № 1-2, 15 січня 2010
Міноборони: Воєнний стан обмежить наступ українських військ
Kaynak: Wikipedia – Чистякове · CC BY-SA 4.0
History

In the Russian Empire
The region was settled in 1778 at the confluence of the Sevostyanivka and Orlova Rivers (part of the Mius River basin) by runaway serfs from the southern regions of the Russian Empire. By 1800 the settlement, with 225 residents, was known as the sloboda Alekseevka after a son of the founder, general S. Leonov. From 1840 it was named Alekseevo-Leonovo, and from 1868 Chistiakovo, after the major landowner in the area, the Taganrog merchant Chistiakov.
By the 1860s the town was a coal-mining hub. In 1875, two mining companies were founded: Chistiakovskoe (which operated two coal mines) and Alekseevskoe, which was renamed Nadezhda in 1907. The mines produced 4.7 million poods of coal in 1909, and 76.8 million poods by 1916.
Soviet period
In 1924 the Chistiakovo mining industry had 142 settlements, with a total of 44,679 residents. Eight years later the settlements became a town, and the town's ten coal-mining quarries were incorporated into the Chistiakovugol Industrial Trust a year after that.
As part of the Ukrainian SSR, where it was known (in Ukrainian) as Chistyakove, the town expanded and was granted city status in 1932. By the 1940s it comprised three administrative districts:
Red Star district (Ukrainian: Червона Зірка), established after a settlement belonging to the Red Star mining enterprise was incorporated into the town.
Southern Group district (Ukrainian: Південна група), established after a settlement belonging to the Southern Group of mines was incorporated.
During World War II, Chystiakove was occupied by the German Army from 31 October 1941 to 2 September 1943. In 1942, the Germans operated the Stalag 385 prisoner-of-war camp in the town, which was then relocated to Nikopol.
In 1964 Chystiakove was renamed Torez in honor of Maurice Thorez, the longtime leader of the French Communist Party who purported in his autobiography to have been a coal miner.
Transportation

Chystiakove's transport system consists of thirty-one routes served by buses and taxis and links to the cities of Snizhne and Shakhtarsk. The Luhansk-Donetsk Highway runs for nine kilometers through the center of the city. The bus station (vulytsia Popovycha) provides service to Donetsk, Kharkiv and other cities in eastern Ukraine. The city has three major railway stations: Torez (vulytsia Vokzalna), Rozsypne and Pelahiyivka. Two stations serve electric commuter trains: Dronove in Pelahiyivka and Voskresenska in central Chystiakove.
Economy

Chystiakove's major company is the state-owned Torez Anthracite, which specializes in coal mining. The company controls a number of mines and production facilities, including the Progress Mine, the Lutugin and Volhynian Mine Administrations and the Chystiakove factory. Other employers include the Chystiakove electrical and alloy factories, the Vuhleresurs Company's Terra mine, the State Penal Department and the Chystiakove food-testing factory.
Neighborhoods

Chystiakove's center includes Pionerska, Nikolaeva, Engels, Syzrantsev and 50 Years of the USSR Streets, Gagarin Avenue and Illich Boulevard. Neighborhoods are numbered one through four (Engels Street), 30th Anniversary of Victory, G and Red Star (Chervona Zirka).
Central Village (Ukrainian: Cелище центральне) in southeastern Chystiakove was one of the first settlements in Chystiakove. It has an acting school and two kindergartens. Shanghai, a small residential area also in southeastern Chystiakove, was built in 1946 by Hungarian prisoners of war and consists of seven-story apartment buildings. In addition to Chystiakove, its city council governs two towns: Pelahiyivka and Rozsypne.
Kaynak: Wikipedia – Chystiakove · CC BY-SA 4.0
