Євпаторія
Євпато́рія або Кєзлє́в — портове і курортне місто на західному узбережжі Криму.
Government administration · Ukraine · 0 followers
Overview
Євпато́рія або Кєзлє́в — портове і курортне місто на західному узбережжі Криму. Центр Євпаторійського району Автономної Республіки Крим. З 2014 року перебуває під тимчасовою окупацією Росією.
Interested in working with us in the future?
Follow to see new jobs and posts in your feed.
No news yet.
About
Євпато́рія або Кєзлє́в — портове і курортне місто на західному узбережжі Криму. Центр Євпаторійського району Автономної Республіки Крим. З 2014 року перебуває під тимчасовою окупацією Росією.
Kaynak: Wikipedia · CC BY-SA 4.0
Назва
У VI—V століттях до н. е. на теренах сучасного міста знаходилося античне поселення Керкінітида (грец. Κερκινίτις). Існує припущення, що у цього слова той же корінь, що і в сучасних назвах міста Керч (крим. Keriç, укр. Керч, дав.-укр. Корчів, рос. Керч, дав.-рус. Кърчевъ) та у назві черкеського племені керкети.
Після османського завоювання у XIV столітті поселення перейменоване у Ґьозлеве́ (тур. Gözleve), після анексії у 1783 році Криму Росією ця назва переосмислена в Ко́злів (рос. Козлов). Кримська назва Кєзлє́в (крим. Kezlev) походить від крим. közlü — з очима, та ev — будинок.
Назва Євпато́рія, перейнята від однойменного історичного міста, було впроваджено російською імператрицею Катериною II в 1784 році в рамках «Грецького проєкту». Козлів та Євпаторія вживалися разом до XIX столітті (один з «Кримських сонетів» Адама Міцкевича називається «Гірський краєвид зі степів Козлова»). У першій половині XX століття українською мовою місто називалося Евпато́рія.
Географія
Географія
Євпаторія розташована у південно-західній частині степового Криму на узбережжі Євпаторійської бухти мілководної Каламітської затоки Чорного моря, за 69 км на північний захід від столиці Автономної Республіки Крим — міста Сімферополя (автошлях Р25). Площа Євпаторії становить близько 65 км². Зі сходу та заходу місто оточене озерами-лиманами (Отар-Мойнакським, Ялі-Мойнакським, Сасик-Сиваським).
Середня висота над рівнем моря становить 10 м. Протяжність Євпаторії з півночі на південь — 4 км, із заходу на схід — 8 км.
Клімат
У цілому клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим (досить часто спекотним) літом.
Середньорічна температура повітря становить 11,5 °C, найнижча вона у січні (0,5 °C), найвища — в липні (22,8 °C). Найнижча середньомісячна температура повітря у січні (−7,2 °C) зафіксована у 1950 році, найвища (7,9 °C) — у 1895 році. Найнижча середньомісячна температура в липні (20,4 °C) спостерігалась у 1985 році, найвища (27,4 °C) — у 1938 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−28,5 °C) зафіксовано в лютому 1911 року, абсолютний максимум (39,1 °C) — у серпні 1929 року.
В останні 100—120 років температура повітря в Євпаторії, як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася приблизно на 1,0 °C. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.
У середньому за рік в Євпаторії випадає 404 мм атмосферних опадів, найменше — у жовтні, найбільше — у грудні.
Мінімальна річна кількість опадів (196 мм) спостерігалась у 1918 році, максимальна (625 мм) — в 1939 році. Максимальну добову кількість опадів (91 мм) зафіксовано 5 серпня 1940 року. У середньому за рік у місті спостерігається 102 дні з опадами; найменше їх (5) у серпні, найбільше (13) — у грудні. Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні.
Історія

Стародавній період і середньовіччя
У Євпаторії немає точного дня заснування. Однак, давньогрецький історик Геродот, який жив у V столітті до н. е., в своїх працях згадує про те, що в Таврії на солоному озері використовується для лікування грязь. Пліній Старший у фундаментальній праці «Природна історія» теж писав про Таврію, де землею лікують різноманітні захворювання. А у 1964 році в районі Євпаторії було виявлено і вивчено близько 30 стародавніх поховань, найстарішим з яких від 4,5 до 5 тисяч років. Тут проживали кімерійці, таври і скіфи. Як показують розкопки, на території сучасного міста люди жили ще в III тисячолітті до н. е.
Відомо, що в VI—V століттях до н. е. на місці сучасної Євпаторії грецькі колоністи заснували факторію (торгову базу), а потім поліс Каркінітиду. Назва Каркінітида (або Керкінітида) виникла, як припускають історики, від імені Каркіна — засновника міста. Переселенці з Еллади збудували укріплене військове поселення, обнесли його високими фортечними стінами. Від 30-х років IV століття до н. е. місто входило до складу Херсонеської держави, для якої мало велике торгове і стратегічне значення.
У II—I століттях до н. е. місто час від часу контролювало царство Малої Скіфії. Втім, Херсонес, спираючись на покровительство Понтійського царства, а згодом Стародавнього Риму, відстояв свої права на Керкінітиду.
У III столітті місто постраждало від нападів готів, у IV столітті — від вторгнення у місто гунів, (після чого Керкінітида фактично припинила існування).
Після навали гунів через Крим пролягав шлях багатьох інших кочівників. У IV—XV століттях він постійно піддається набігам, печенігів, хозар, половців. У VI столітті відбудовується Візантією. У VII столітті Херсонес в союзі з хозарами фактично виборює у Візантії автономію своїм володінням. У X—XII століттях цей район освоювали й переселенці з Київської Русі.[джерело?] Дуже мало відомостей дійшло до сьогодні про ранньосередньовічний період з історії Керкінітиди. Однак, відомо, що в епоху раннього середньовіччя тут знову виникла фортеця. А у XIII столітті Крим зазнав монгольської навали.
Населення
![Національний склад населення Євпаторії.[19]
Росіяни
Українці
Кримські татари
Білоруси
Інші](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/30/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97.jpg/330px-%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97.jpg)
Національний склад
Найбільшу частину населення міста складають росіяни. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року населення території, підпорядкованій міськраді Євпаторії становило 117 565 осіб. У населенні були присутні такі етнічні групи:
Населення міста Євпаторії (без населених пунктів, підпорядкованих міськраді), тис. осіб.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Соціальна сфера
Освіта
В межах Євпаторії функціонують 14 шкіл, медичне і педагогічне училища, 3 ПТУ, 3 коледжі.
Вища освіта представлена Євпаторійським інститутом соціальних наук РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (очна та заочна форма навчання), Євпаторійське відділення Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Далевський університет), заочним відділенням університету внутрішніх справ і філіалом заочного відділення Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (Київ).
Охорона здоров'я
В Євпаторії не тільки безліч санаторіїв і пансіонатів, місто достатньо забезпечене медичними установами. Станом на 1 листопада 2007 року у місті працює 14 медичних установ, у тому числі 11 комунальних, в яких працюють 419 лікарів, 935 середніх медичних працівників. Потужність стаціонарних медичних закладів управління охорони здоров'я міської ради становить 860 ліжок, або 73,4 одиниці на 10 тис. населення.
Лікувальний потенціал
Лікувальні грязі, ропа Мойнакського озера, термальні джерела, мінеральні води і настояне на цілющих степових травах повітря — все це перетворило Євпаторію у першокласний кліматичний і бальнеологічний курорт.
Сьогодні в Євпаторії 67 санаторно-курортних установ, у тому числі 27 санаторіїв (з них 20 дитячих), 10 пансіонатів та будинків відпочинку, водолікарня, дві курортні поліклініки та водогрязелікарня «Мойнаки». Розташовані вони, переважно, в центральній курортній зоні, що простяглася від центру міста до Мойнакського озера. Санаторії та пансіонати міста спеціалізуються на лікуванні хвороб опорно-рухового апарату, верхніх дихальних шляхів, периферичної нервової системи, гінекологічних захворювань, безпліддя. Особлива турбота євпаторійських лікарів — реабілітація постраждалих від наслідків чорнобильської катастрофи. Лікують тут і захворювання травного тракту, печінки, нирок. Крім основного курсу, тут завжди запропонують лікування стоматологічних захворювань, косметологічні процедури. Багато євпаторійських здравниць мають можливість цілий рік відновлювати здоров'я своїх пацієнтів.
Засоби масової інформації
Розвиток засобів масової інформації, особливо газет, торкнувся Євпаторію на початку ХХ століття, з розвитком міста саме як курорту. Збільшення кількості відпочиваючих і все більша популяризація Євпаторії як загальнорадянського курорту, дали поштовх до розвитку ЗМІ в самій Євпаторії, і включенню інформації про Євпаторію в такі популярні на початку XX століття збірники як «Путівники».
FM-радіостанції
Через окупацію півострова мовлення всеукраїнських та регіональних радіостанцій припинено.
Економіка

Економіка міста представлена широким спектром галузей міського господарства: санаторно-курортний комплекс, промисловість, будівництво, транспорт, зв'язок, торгівля. У загальному обсязі промислового виробництва міста 80 % становить продукція підприємств харчової галузі, яка випускає хлібобулочні, кондитерські вироби, м'ясо-молочну продукцію, вина, безалкогольні напої та інші товари.
Підприємства харчової промисловості забезпечують постачання своєї продукції в 64 санаторно-курортних установ міста, на замовлення яких налагоджується випуск нових видів продукції. Підприємства промислової галузі міста впроваджують нові технології виробництва, модернізують обладнання, покращують асортимент продукції, що випускається. Щорічний товарообіг підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування становить більше 250 млн. грн. Жителів міста і гостей курорту обслуговують: 412 підприємств торгівлі; 228 підприємств громадського харчування; 196 підприємств сфери послуг; 9 ринків на 4423 торгових місця. У місті проводяться виставки — продажі з дегустацією продукції місцевих товаровиробників, багатогалузеві ярмарки кримських товаровиробників, тематична розширена торгівля до свят, сільськогосподарські ярмарки і різні фестивалі. Останніми роками в місті відзначаються позитивні тенденції розвитку підприємництва, активізація фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів, спрямованих на підтримку верств населення, здатних власними силами забезпечити свою економічну самостійність. Збільшення кількості суб'єктів малого підприємництва сприяє структурним змінам в економіці та зростання частки приватної власності.
У Євпаторії розроблений інвестиційний паспорт, основна ідея якого полягає в тому, щоб представити весь набір інформації про регіональний інвестиційний клімат в місті-курорті та його перспективи.
Транспорт

Євпаторія — розвинутий транспортний вузол Автономної Республіки Крим та України. У місті є залізничний пасажирський вокзал, товарна станція з контейнерними майданчиками, морський вантажно-пасажирський порт і сучасний автовокзал. Влітку до Євпаторії можна дістатися на поїздах прямого сполучення з Києва, Львова, Харкова, Дніпра, Москви, Санкт-Петербурга, Мінська і ряду інших міст. З Сімферополя до Євпаторії можна доїхати електричкою або автобусом, які вирушають у цьому напрямку кожні 10 хвилин.
У будь-яку точку Євпаторії можна дістатися автобусом, маршруткою чи трамваєм. У Криму трамвай є тільки в Євпаторії. На ньому можна дістатися до вокзалів, на набережну і в курортну зону.
Аеропорт
Євпаторію обслуговує міжнародний аеропорт Сімферополя, розташований за 60 км на південний-схід від міста. Євпаторія також має свій маленький аеродром, який знаходиться у північно-східній частині міста. Аеродром підпорядковується прилеглому поряд державному підприємству — «Євпаторійському авіаційному ремонтному заводу». Загальна довжина злітної смуги становить 2000 м, а ширина 40 м. На базі існуючого аеродрому заплановано створення повноцінного пасажирського аеропорту, ініціаторами проєкту стали «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод» та Євпаторійська міська рада.
Залізниця
Влітку залізничний вокзал Євпаторії — одне з найбагатолюдніших місць. Головна станція — Євпаторія-Курорт. Рух тут не припиняється і в нічний час. У приміщенні вокзалу працюють дві зали очікування, одна з яких — платна. На території вокзалу працюють 16 квиткових кас, крім цього, функціонують одна цілодобова і кілька пересувних кас. Оновлено перон, реконструйовані посадкові платформи, фонтан і озеленена привокзальна площа. Стіни зали очікувань облицьовані мармуром, а підлога викладена гранітом. У залі підвищеного комфорту встановлені кондиціонери та м'які меблі; на другому поверсі — комфортабельні кімнати відпочинку.
Культура
Архітектура
Бурхливий період містобудування в Євпаторії в самому кінці XIX — початку XX століття збіглося з широко поширеним і модним у ті роки архітектурним напрямом модерн. Ця архітектурна течія відповідала за часом небувалого розвитку капіталізму, охопило різноманітні галузі зодчества: житла, громадські споруди, адміністративні та культурні будівлі, промислові підприємства і т. д.
Оскільки тоді вже чітко окреслилася лікувально-оздоровча та курортна спеціалізація Євпаторії, то і цей стиль проявився, насамперед, у спорудах цього профілю: пансіонатах, санаторіях, лікарнях, дачах, готелях, але також в адміністративних і громадських будівлях. Великої популярності модерну в приморському місті сприяла та якість цього стилю, що він припускав широке застосування сучасних матеріалів, насамперед залізобетонних конструкцій, які дозволяли будувати якісно і швидко. У той же час виразні можливості модерну повною мірою відображали смаки столичної публіки, яка становила основний контингент відпочиваючих. З іншого боку, будівлі, збудовані в цьому стилі, забезпечували високий рівень комфортабельності у вельми вимогливих курортників. Створенню першокласних за своєю архітектурою та оснащення об'єктів сприяло і те, що у місцевих жителів, головним чином караїмів, купців і міщан, накопичилися величезні кошти, які вони з великим бажанням вкладали в курортну інфраструктуру. Приміром, тільки устаткування відкритого в 1911 році санаторію «Таласса» обійшлося його власникам С. А. Бобовичу і М. І. Гелеловичу в суму — 500 тис. руб. Цього ж року прийняли перших відпочиваючих два готелі — «Дюльбер» і «Бейлер», обставлені на європейський кшталт. Попри високі ціни за номери, вони були повністю затребувані у курортників.
Вулиці Євпаторії
У євпаторійському краєзнавчому музеї зберігається план Євпаторії за 1916 рік. На ньому добре видно, що Євпаторія в той час поділялася на три частини: Старе місто, Новий та Дачний район.
Наука

У Євпаторії знаходиться Національний центр управління та випробування космічних засобів, який постав на базі ще радянського Центру управління космічними польотами. Тут за СРСР був випробувальний центр для льотчиків та космонавтів.
Фізична культура і спорт

У місті діє 5 установ, які здійснюють фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність. Станом на 2007 рік в загальноосвітніх школах міста охоплено заняттями фізичною культурою 11,3 тис. осіб. У спортивних секціях при школах зайнято 1,9 тис. осіб.
Спортивна база Євпаторії включає в себе: 2 стадіони, 31 спортивний майданчик (в тому числі 7 тенісних кортів), 5 футбольних полів, 1 міні-футбольний майданчик зі штучним покриттям, 8 стрілецьких тирів, 25 спортивних залів, 9 майданчиків з гімнастичним обладнанням, 32 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять, з них 16 — з тренажерним обладнанням.
Крім безпосередньо споруд, що надають можливість проведення різних заходів, у місті розташовуються і спортивні організації, серед яких можна виділити — футбольні клуби «Євпаторія-2500», «Інваспорт»; волейбольний клуб — «Керкінітида».
Спорт людей з інвалідністю
У 2000-х роках на західній околиці Євпаторії на базі колишнього піонерського табору «Юний Ленінець» було створено Національний центр паралімпійської і дефлімпійської підготовки «Україна». В ході реконструкції було відремонтовано та переплановано для використання людьми з особливими потребами корпуси та спортивні споруди центру. На базі центру проводилась підготовка спортсменів-паралімпійців з України та з інших країн. Паралімпійські збірні України стабільно почали займати провідні місця у міжнародних змаганнях, що неодноразово відзначалось на державному рівні.
Міська символіка
Міська символіка Євпаторії затверджена 30 травня 1997 року рішенням Євпаторійської міської ради. У рішенні затверджувались герб Євпаторії та прапор Євпаторії.
Герб Євпаторії являє собою щит, розділений вертикально уздовж. На правому зеленому полі золота бараняча голова, на лівому червоному, — чорна змія, що обвиває срібний жезл, п'є з чорної чаші. Золота бараняча голова — вказує «зручність Тарханського кута до розведення овець», а також враховує історичні особливості регіону Євпаторії, в стародавні часи заселеного скіфськими племенами, що використали в своїй символіці так званий «скіфський звіриний стиль». Символ барана означає справедливість, волю, честолюбство і оптимізм. Чорна змія, що обвиває срібний жезл і п'є з чорної чаші, — емблема медицини, символізує загальновідомі лікувальні грязі і характеризує місто Євпаторію як місто-курорт.
Прапор Євпаторії являє собою прямокутне полотнище (із співвідношенням сторін 1:1) трьох об'єднаних різноколірних смуг: верхньої —- зеленої та нижньої — червоної, кожна з яких становить 1/6 частина висоти полотнища; в центрі середньої смуги на жовтому фоні зображений герб міста Євпаторії. Держак прапора (довжина — 2,5 м, діаметр — 5 см) — забарвлено в жовтий колір. Верхівка древка увінчана металевою верхівкою — круглим наконечником жовтого кольору, яка кріпиться (нагвинчується) на базу того ж кольору.
Відомі люди
Уродженці Євпаторії
Абдурахманов Іса — кримськотатарський поет, прозаїк. Заслужений журналіст Республіки Узбекистан.
Абдулаєва Гульнара Анвярівна — кримськотатарський історик та журналістка.
Андрієнко Денис Андрійович — український футболіст, півзахисник криворізького «Кривбаса».
Ашик Умер — кримськотатарський народний співак.
Бартєнєв Олександр Федорович — український ентомолог, кандидат біологічних наук, доцент.
Василевич Тетяна Петрівна — майстер спорту України міжнародного класу, міжнародний гросмейстер.
Євген Горак — український військовий, позивний Гора, загинув 16 лютого 2023 року під час штурму ворожих позицій в районі села Діброва на Луганщині.
Гороховська Марія Кіндратівна — українська гімнастка, дворазова олімпійська чемпіонка. Володарка двох золотих та п'яти срібних олімпійських медалей.
Давидов Олександр Сергійович — український радянський фізик-теоретик, академік АН УРСР (1964).
Дражинський Юрій Ісакович — активний учасник революційної боротьби за встановлення Радянської влади в Криму в 1917–1920 роках, член Кримського підпільного комітету.
Дуван Семен Езрович — міський голова Євпаторії.
Дуван-Торцов Ісаак Езрович — російський актор, антрепренер, режисер. Караїм за походженням.
Ізмайлов Азіз Емінович — радянський господарський, державний та політичний діяч, член-кореспондент АН Киргизької РСР.
Семіта Кушуль, видатний караїмознавець, збирачка матеріальної і духовної спадщини.
Лі Павло Романович — український актор театру і кіно, дубляжу, співак, композитор, загинув 6 березня 2022 року в місті Ірпінь від російського обстрілу.
Манганарі Михайло Павлович — російський адмірал, головний командир Миколаївського порту у 1863—1873 рр., головний командир Чорноморського флоту і портів та військовий губернатор Миколаєва у 1881—1882 рр.
Костіцин Павло Леонідович — український телеведучий, шоумен, актор кіно та дубляжу, режисер-постановник.
Міста-побратими
Євпаторія, як і багато сучасних міст, має економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На сьогодні містами-побратимами Євпаторії є:
Найтісніші побратимські зв'язки в Євпаторії склалися з німецьким містом Людвігсбургом. Вони відображені багато в чому, що відбувається в містах у багатьох сферах міського життя.
Див. також
24648 Євпаторія — астероїд, названий на честь міста.
Література
Курорт Евпатория. Лечение в санаторно-курортных учреждениях ЗАО «Укрпрофздравница» / [А. В. Атюшкин, Т. В. Гнатенко, Т. Ф. Голубова и др.] ; под ред. Н. В. Сакуна. — К. : Денеб, 2005. — 117 с., [6] л. ил. : нот. ил., портр. ; 21 см. — Авт. указаны на обороте тит. л. — Часть текста укр. — Библиогр.: с. 114 (29 назв.). — 750 экз. — ISBN 966-8552-15-6.
Хрущев В.Л., Агаджанян Н.А. Курорт-Евпатория. — Таврия, 2003. (рос.)
Драчук В. С., Кара Я. Б., Челышев Ю. В. Керкинитида – Гёзлёв – Евпатория. — Таврия, 1977. (рос.)
С. С. Северинова, В. Т. Ягупова. Евпатория (античная Керкинитида, средневековый Гёзлёв)//Крымуша .- № 17 ст. 8 – 11. (рос.)
Кулаков М. М., Лоевский А. В. Евпатория. — Таврия, 1977. (рос.)
Сергій Чорний. Національний склад населення України в XX сторіччі. Довідник. (укр.)
Иванов А. В. Евпатория: путеводитель. — Севастополь : Библекс, 2006. — ISBN 966-8231-67-8. (рос.)
«Информатор-Евпатория» — справочник-путеводитель по Евпатории с подробной схемой города. — 2008. (рос.)
М.Волошин, В.Милославский. Зеленые богатства Евпатории. (рос.)
Цалик С. М. Евпатория: Прогулки по Малому Иерусалиму. — (4-те вид. – 2010). — Сімферополь : Оригинал-М, 2007. (рос.)
Джерела та посилання
Офіційний вебсайт міста Євпаторія [Архівовано 21 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вебсайт про історію, визначні пам'ятки архітектури та відомих громадян Євпаторії [Архівовано 19 серпня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
стаття Євпаторія — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Kaynak: Wikipedia – Євпаторія · CC BY-SA 4.0
Toponim
Yakın tarihte Kırım, Osmanlı, Ukrayna ve Rusya hâkimiyet sınırları içerisinde kalan şehre bu medeniyetler farklı adlar vermiş olup hepsi de günümüzde hâlen kullanılmaktadır. Şehrin Türkçede yaygın olan ve kullanılagelen adı Gözleve olup Gezleve şeklinde kullanıma da rastlanmaktadır. Kırım Tatarcası adı ise Kezlev (Kırım Tatarcası: Кезлев) şeklindedir. Bu ad aynı zamanda Türkçede de kullanılmaktadır. Ukraynaca ve Rusçanın ikisinde ise kullanılan ad Yevpatoriya (Ukraynaca: Євпаторія, Rusça: Евпатория) iken bu ad zaman zaman bozularak Evpatorya, Evpatoriya yahut Yevpatorya şekillerinde de Türkçeye aktarılabilmektedir.
Tarihçe
Bir Antik Yunan kolonisi olan ve geçmişte Kerkinitis (Κερκινίτης) adıyla anılan Evpatorya'ya ilk kez MÖ 500 yıllarında yerleşime açıldı. Pontus Kralı VI. Mithridates'in Kırım'ı ele geçirmesinden sonra şehrin adı, Eupator olarak değiştirildi. Kabaca 7. yüzyıldan 10. yüzyıla kadar Hazar Kağanlığı'nın egemenliğinde kalan şehir, Güsliev (Güzel ev) olarak anılmaktaydı.
Evpatorya, daha sonra Kıpçakların, Moğol İmparatorluğu'nun ve Kırım Hanlığı'nın bir şehri olmuştur. Kırım Hanlığı döneminde Kırım Tatarları tarafından Kezlev olarak adlandırılan şehri Osmanlılar Gözleve olarak tanımlamaktaydı.
Kaynak: Wikipedia – Gözleve · CC BY-SA 4.0
History

Greek settlement
The first recorded settlement in the area, called Kerkinitis (Κερκινίτις), was built by Greek colonists around 500 BCE. Along with the rest of the Crimea, Kerkinitis formed part of the dominions of King Mithridates VI Eupator (r. 120–63 BCE). The name of the modern city derives from his nickname, Eupator ('of a noble father').
Khanate period
From roughly the 7th through the 10th centuries, Yevpatoria was a Khazar settlement; its name in Khazar language was probably Güzliev (literally 'beautiful house'). It was later subject to the Cumans (Kipchaks), the Mongols, and the Crimean Khanate. During this period the city was called Kezlev by Crimean Tatars and Gözleve by Ottoman Turks. The Russian medieval name Kozlov is a Russification of the Crimean Tatar name. For a short period between 1478 and 1485, the city was administered by the Ottoman Empire. Afterward, it became an important urban center of the Crimean Khanate.
The 400-year-old Juma-Jami Mosque is one of the many designed by the Ottoman architect Mimar Sinan. It was built in 1552-1564. 35-metre minarets rose on the flanks of the building. The mosque was of great state significance. It was here that a ceremony of the declaration of rights of the Crimean Khans was held at their enthronement. Only after that did they go to their capital, the city of Bakhchysarai.
Yevpatoria became a residence of the spiritual ruler of the Crimean Karaites, the Ḥakham. In this connection, a complex of two prayer houses was built under the supervision of the Rabovich brothers, in which the Renaissance and Muslim architectural styles entwined in a most unusual manner. The ensemble organically incorporates three courtyards. The entrance to it is marked by gates, built in 1900, which look like a refined triumphal arch.
Imperial Russian rule
In 1783, along with the rest of Crimea, Kezlev was captured by the Russian Empire. Its name was officially changed to Yevpatoriya in 1784. This spelling of the city name came to the French, German, Spanish, and English languages at the end of the 18th сentury.
Economy

AO Vympel NPO (MicroElectronics and Electronics, circuits microchips IC, Electrical parts, connectors, optoelectronics television and other devices and machinery, metallurgy engineering technology)
Eupatoria Aircraft Plant and Repair EupAZ EARZ (An, Mi, Ka, Su, MiG, Yak, Il, Be, Tu; An-22, Su-25, MiG-31, Yak-38, Be-12, transport aircraft and amphibious)
Education
Institute of Social Sciences (Branch), Crimean Federal University
Demographics
Ethnic composition of Yevpatoria in 2001 according to the Ukrainian census:
Geography
Climate
Yevpatoria has a humid subtropical climate (Cfa) under the Köppen climate classification with cool winters and warm to hot summers.
Area attractions

Famous attractions within or near Yevpatoria are:
Juma-Jami Mosque designed in 1552 by Mimar Sinan
St. Nicholas' the Miracle Worker Cathedral
Names of asteroid number 6489 and number 24648
Asteroid number 6489 has the name Golevka, which has a complicated origin. In 1995, Golevka was studied simultaneously by three radar observatories across the world: Goldstone in California, Eupatoria RT-70 radio telescope (Yevpatoriya is sometimes romanized as Evpatoria or Eupatoria (Russian origin), and Kashima in Japan. 'Gol-Ev-Ka' comes from the first few letters of each observatory's name; it was proposed by the discoverer following a suggestion by Alexander L. Zaitsev.
Asteroid 24648 Evpatoria was discovered on September 19, 1985, by Nikolai Chernykh and Lyudmila Chernykh at the Crimean Astrophysical Observatory, and named in honor of Evpatoria (transliteration from Russian to English). The minor planet marked the occasion of the 2500th anniversary of the town in 2003.
Kaynak: Wikipedia – Yevpatoria · CC BY-SA 4.0
