Шептицький
Шептицький — місто в Україні, адміністративний центр Шептицького району у Львівській області.
Government administration · Ukraine · 0 followers
Overview
Шептицький — місто в Україні, адміністративний центр Шептицького району у Львівській області. Економічний та культурний центр на півночі Львівської області. Центр гірничодобувної промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну. Посідає третє місце за населенням в області. Знаходиться в Надбужанській котловині над річкою Західним Бугом, на півночі Львівської області.
Interested in working with us in the future?
Follow to see new jobs and posts in your feed.
No news yet.
About
Шептицький — місто в Україні, адміністративний центр Шептицького району у Львівській області. Економічний та культурний центр на півночі Львівської області. Центр гірничодобувної промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну. Посідає третє місце за населенням в області. Знаходиться в Надбужанській котловині над річкою Західним Бугом, на півночі Львівської області.
Kaynak: Wikipedia · CC BY-SA 4.0
Назва
Шептицький — сучасна назва міста від 26 вересня 2024 року, дана на честь митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького.
Червоноград — назва міста між 1951 та 2024 роками. Улітку 2023 року Український інститут національної пам'яті у висновку зазначив, що назва була пов'язана з російською комуністичною політикою, та мала ідеологічне забарвлення.
Кристинополь, або Кристинопіль (пол. Krystynopol, нім. Krisnipolye) — назва часів Західноукраїнської Народної Республіки та Польської Республіки, яка була офіційною з 1692 по 3 листопада 1951 року.
Географія
Місто розташоване на Поліській рівнині, в Надбужанській котловині, в місці впадання в Західний Буг його приток — Солокії і Рати, в північній частині Львівської області. Місто розташоване в Західноукраїнській лісостеповій зоні (Мале Полісся).
Шептицький має зручне географічне розташування і добре розвинену транспортну мережу (автотраса Львів — Ковель — Берестя, шосе Белз — Шептицький та Радехів — Шептицький, залізниці Львів — Ковель та Шептицький — Рава-Руська), межує з Польщею. Сучасний Шептицький розділений заплавою Західного Бугу на старе місто і нове місто (побудоване завдяки розвитку вугільного басейну), які з'єднуються дамбою. Відстань до Львова — 73 км, до Белза — 19 км, до Сокаля — 9 км, до Хирова — 172 км, до Дрогобича — 151 км.
Історія
Землі, на яких розкинулось сучасне місто, люди обжили здавна: про це свідчать численні археологічні знахідки, найдавніші з яких позначені IX—V тис. до н. е. З кінця Х століття, Белзька земля була частиною Київської Русі, а з 1234 року — була частиною Галицько-волинського князівства.
У XIV столітті за Белзьку землю точилася невпинна боротьба між Литвою, Угорщиною і Польщею, аж поки 1387 року польська королева Ядвіґа, не утвердила польську владу на цих теренах.
Засноване місто у 1692 році, великим коронним гетьманом Феліксом Казимиром Потоцьким (похований 15 травня 1702 року в Христинополі в костелі бернардинів, який сам фундував в 1695 році; перевіз сюди з Риму мощі св. Климента). Він назвав місто на честь своєї дружини Кристини Любомирської.
Після першого поділу Речі Посполитої (1772) Христинопіль разом з Галичиною, відійшов до Габсбурзької монархії.
На початку Першої світової війни місто 25 серпня 1914 року було захоплене 7-ю кавалерійською дивізією Російської імперії після незначного бою з австрійськими частинами міського ополчення (ландштурмом). У той день місто захищали 13 піхотинців і 4 кавалеристи.
15 лютого 1951 року місто передано СРСР на підставі радянсько-польської міжурядової угоди. Взамін Польща отримала 3 червня 1951 року Устрики Долішні (пол. Ustrzyki Dolne) з районом (пол. Bieszczady).
У 1950 році тут розпочалося будівництво вугільних шахт задля видобутку кам'яного вугілля Львівсько-Волинського вугільного басейну.
У 1988 році в місті було створено осередок Товариства рідної мови ім. Тараса Шевченка, а у 1989 році — Народного руху України. 1 серпня 1990 року тут, вперше на території України, знесено пам'ятник Леніну — на півтора місяця раніше, ніж у Львові.
Населення
Населення станом на 1 липня 2024 року становило 57 799 осіб (без урахування ВПО).
Національний склад
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001-го року, 92,31 % населення міста становили українці, 6,44 % — росіяни.
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Мовний склад
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Влада
Місто входить до 124-го виборчого округу. У Верховній Раді його представляли народні депутати Степан Володимирович Курпіль (2012—2014, «Батьківщина»), Олег Степанович Мусій (2014—2019, самовисуванець), Олександр Олександрович Камельчук (з 2019, «Слуга народу»).
Єврейська громада
у Шептицькому проживає 11–100 євреїв . Найдавніша відома єврейська громада датується 1740 роком.У 1931 році єврейське населення становило 2200 осіб.Єврейський цвинтар датується 18 століттям, а останнє відоме хасидське поховання відбулося у 1941 році. Євреїв Кристинополя депортували до табору смерті Белжець у вересні 1942 року. Єврейське прізвище та рабинська родина Крістінополь / Крістіанполлер походять від колишньої назви міста — Кристинополь. Єврейські іммігранти до Америки з цього міста заснували синагогу Крістенополер та Першу благодійну асоціацію хворих Крістенополер «Бріт Ісаак» у Нью-Йорку. Єврейський цвинтар розташований у центрі міста, на вулиці Шевській.
Економіка
З 1951 року місто стало одним із центрів новопосталого Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Питома вага окремих галузей у галузевій структурі промислового виробництва у звітному році, відповідно становила:
виробництво та розподіл електроенергії, газу, води — 9,5 %
Діє понад 4 тис. суб'єктів господарської діяльності — юридичних та фізичних осіб, зокрема 350 малих підприємств. У регіоні працює готельний комплекс «Шато», 7 АЗС, які відповідають європейським стандартам та СТО з автомийками. У місті є 8 автостоянок, 275 магазинів, 66 торговельних павільйонів і кіосків а також 2 ТЦ «Кристинопіль» та «Майдан», 114 підприємств ресторанного господарства з кількістю клієнтських місць — 5,6 тисячі.
Підприємства міста
завод залізобетонних виробів ПрАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів»
деревообробний комбінат ТзОВ «Червоноградський деревообробний комбінат»
фабрика жіночої білизни ПрАТ «ВАТ КАЛИНА»
панчішно-шкарпеткова фабрика ТОВ «Дюна-Веста»
Транспорт і зв'язок
Територією Шептицького регіону проходять дві головні транспортні магістралі — автомобільна дорога Р 15 (Ковель — Жовква) та Т 14 04 (Шептицький — Рава-Руська). У місті налагоджено роботу пасажирського транспорту загального користування.
Є приміський поїзд Сокаль-Львів і Львів-Сокаль (з зупинками в Шептицькому).
Також існує Автошлях Т 1410 — напрямок Шептицький — Радехів (станом на 2012, раніше Т 1410).
Банківські установи
Шептицьке відділення № 7856 ВАТ «Державний Ощадний банк України»;
Відділення державного банку «Приватбанк» в м. Шептицькому;
Шептицьке відділення Райффайзен банку Аваль;
Всього в Шептицькому представлені біля 10 банків.
Корисні копалини
Шептицький гірничо-промисловий район розташований на півночі Львівської області в межах південної частини Волинської височини, на півдні в межах улоговини річок Західний Буг і Стир. Кордон між ними проходить по долині річки Солокія. Основні природні ресурси регіону: Забузьке і Межирічанське (розроблені) і Тяглівське та Люблінське (розвідані) родовища кам'яного вугілля. Порівняно з Донбасом, загальні показники якості вугілля нижчі, воно відзначається меншою теплотворністю і більшою зольністю. Значну частину вугілля використовують Добротвірська ТЕС (Львівська область) і Бурштинська ТЕС (Івано-Франківська область).
Відносна одноманітність осадових порід, що виходять на поверхню, зумовило наявність тільки деяких видів будівельних матеріалів, до яких належать карбонатні породи (крейда і мергель), будівельні та бетонні піски, цегляні суглинки і глина, природні кам'яні будівельні матеріали і керамзитова сировина. Мергель як цементна сировина, залягає в досить великих кількостях, але на даний час не розробляється. Основною сировиною цегельного виробництва є четвертинні лесоподібні суглинки, які утворюють суцільний покрив на розмитій поверхні крейди. Суглинки розміщені в широкій смузі, яка перетинає площу басейну з півночі на південь. У межах Шептицького району, родовище суглинків міститься біля Сокаля. Поширені торф'яні відкладення в заболочених долинах річки Західний Буг та її приток.
Освіта
У місті є 10 загальноосвітніх закладів і 4 заклади нового типу (ЧНВК «СШ — колегіум» № 3, ЧНВК № 10, ЧНВК № 13, ліцей імені Тараса Городецького) серед них Шептицька гімназія № 8 з поглибленим вивченням англійської мови та школа-інтернат для дітей-,на разі, заклад припинив свою роботу. У них навчається 15 000 учнів. Є також 7 позашкільних закладів, 5 спортивних шкіл. У навчально-реабілітаційному центрі створено філії міжрегіональної академії управлінського персоналу (МАУП) та економічного факультету Львівського національного університету.
З 2021 року загальноосвітні школи та ЧНВК перейменували у гімназії, а гімназію № 11 переформували на ліцей або ж, простими словами, старшу школу (10-12 класи).
У 1971 році в місті відкрили технікум. За тривалий час його назва неодноразово змінювалася, і тепер це Шептицький гірничо-економічний коледж. Професійне навчання здійснюють 2 професійно-технічні училища.
У січні 2021 року урочисто відкрився Навчально-практичний центр технології зварювальних робіт, який забезпечить підготовку висококваліфікованих працівників з професій «Електрозварник ручного зварювання» та «Електрогазозварник». Для облаштування Центру, з державного бюджету було виділено 1 млн 800 тис. гривень, більше як 800 тисяч скерували із обласного бюджету, та ще майже чверть мільйона гривень виділили із коштів спецфонду училища.
Дошкільна освіта забезпечується наявністю 20 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується понад 5 тис. дітей. Охоплення дітей суспільним дошкільним вихованням становить 50 % загальної кількості дітей відповідного віку. У ДНЗ діють 18 груп спеціального призначення, де зміцнюють своє здоров'я 292 дитини з особливими потребами (з вадами зору, мови, опорно-рухового апарату, ранніми проявами туберкульозної інфекції). З пріоритетним спрямуванням навчально-виховного процесу в ДНЗ працює 38 груп художньо-естетичного, математичного, гуманітарного, природничо-економічного профілю.
Символіка
24 червня 2021 року міська рада затвердила логотип і гасло міста. Ілюстративними складниками лого є вугілля, терикон, вагонетка, труба. «Зміст логознаку та чіткі лінії обраного шрифта логослова передають силу, працьовитість та впевненість. Поєднання темнокоричневого та помаранчевого кольорів асоціюються з видобутими корисними копалинами та теплом. Символ блискавки уособлює енергійність та дієвість».
Культура

Бібліотеки
До міської централізованої бібліотечної системи входить 11 бібліотек. Центральна бібліотека ЦБС міста (вулиця Степана Бандери, 11) заснована у 1957, централізована бібліотечна система — у 1977. Загальна кількість бібліотек, філій — 11, водночас 4 — для дітей, 1 — для юнацтва.
Пам'ятки архітектури
Колишній бернардинський костел Зіслання св. Духа (1692—1704). Сьогодні церква Святого Володимира.
Святоюрський монастир оо. Василіян. Церква і монастир були зведені за проєктом архітектора Івана Зельнера. У 1892 році в монастирі складав обіти майбутній митрополит Андрей Шептицький. Монастир славився власною чудотворною іконою, яку подарував Францішку-Салезію робчинський староста Станіслав Садовський (1765). У 1946 році цю ікону вивезли до Варшави. Повернули святиню Україні 7 квітня 1994 року.
У 1756—1760 (за іншими даними 1756—1762) Францішек Салезій Потоцький (внук Фелікса Казимира Потоцького) перебудував Христинопільський замок, який раніше стояв на цьому місці, на палац французького стилю та заклав палацовий садово-парковий ансамбль. Парк і палац був запроектований П'єром Ріко де Тіррґаєм (П'єр Ріко де Тіррґай). Палацом з кінця XVIII ст. володіла Катажина Коссаківська. Після її смерті маєток ще кілька разів змінював господарів. Нині палац залишається в жалюгідному стані. Наразі у приміщенні — Шептицька філія Львівського музею історії релігії. У музеї є 4246 одиниць основного і 3152 одиниці науково-допоміжного фондів. Три експонати червоноградського музею внесено до п'ятитомного видання «Історія української культури».
Навесні 1992 року у місті вперше в Україні було встановлено пам'ятник українському історику та державному діячу Михайлу Грушевському.
Православна церква України
Церква святої великомучениці Варвари (заступниця військових та шахтарів)
Українська греко-католицька церква
Церква Пресвятої Богородиці Владичиці України
Протестантизм
Церква християн віри євангельської (п'ятидесятники)
Культурницькі об'єднання
Шептицьке літературне об'єднання імені Василя Бобинського - назване на честь українського поета уродженця Шептицького Василя Бобинського. Голова Є. Кравчук, заступник М. Репецький. Налічує понад три десятки членів — поетів та письменників. Літоб'єднання видає щорічник «Провесень».
Шептицьке літературне об'єднання «Третій горизонт» - створено на базі Львівської обласної організації Асоціації українських письменників. Літоб'єднання налічує більше тридцяти учасників. Колективом видається газета «Червоноград літературний» та журнал «Місцевий часопис», а також проводиться щорічний Всеукраїнський літературний конкурс імені Володимира Дроцика
Шептицький драматичний театр імені Лесі Українки.
Засоби масової інформації
Міські новини. Офіційний сайт міської ради [недоступне посилання]
Інформаційне Агенство «КРИСТИНОПІЛЬ.INFO»
Нео Радіо (100,5 FM) — червоноградська недержавна музично-інформаційна радіостанція
FM-Галичина (103,0 FM — ретрансляція зі Львова)
Спорт
Сфера обслуговування Фізкультурно-спортивна інфраструктура міста:
колективи фізкультури загальноосвітніх шкіл;
громадські організації і федерації по видах спорту;
«Шахтар» — український любительський футбольний клуб;
ГО "СК «Градієнт» — Шептицький клуб силових видів спорту.
У Шептицькому проводились міжнародні турніри по спідвею, Чемпіонат Європи 2013 р. Також у місті проходили міжобласні та всеукраїнські змагання з футболу, ММА, боксу, баскетболу, волейболу.
Спідвей
Починаючи з 1976 року в місті було організовано 10 поспіль турнірів до 1983 року включно. Саме тут відбулася перша в історії спідвейна гонка в незалежній Україні — змагання до «Дня Шахтаря» 25 серпня 1991 року, перемогу в яких виборов рівнянин Володимир Трофимов. А вже 29 вересня 1991 року це шахтарське місто приймало в себе перший в історії чемпіонат України, який виграв теж рівнянин — Володимир Колодій.
Видатні особи
Науковці
Дмитро Атаманюк — кандидат медичних наук, Французька академія наук.
Юрій Ярославович Кіт (13.04.1958-20.10.2021) — професор, доктор біологічних наук
Володимир Вовк — математик-комп'ютерник, викладач університету в Лондоні.
Лікарі
Володимир Федак — лікар-нейрохірург, Німеччина
Іван Гудз — доктор медичних наук, професор, лікар судинний хірург, академік Європейської академії судинних хірургів
Діячі культури
Василь Бобинський—український поет, журналіст, перекладач.
Олег Козачук (нар. 1955) — заслужений працівник культури України. Член Національної Хореографічної Спілки України.
MamaRika (Анастасія Кочетова) — естрадна співачка
Тарас Городецький — український писанкар
Мирослав Євгенович Кеба — член Міжнародної організації бальних танців, заслужений діяч України.
Наталія Васько — українська акторка кіно, театру та телебачення, телеведуча.
Юлія Бурко — писанкарка, ініціаторка створення та незмінна голова Незалежного жіночого товариства «Прозерок».
Марія Мохналь — поетеса, член Спілки письменників України
Сергій Івашків — гончар, член Спілки народних майстрів України.
Сергій Водяной — стендап комік, засновник гумористичної студії «Файне шоу»
Богдан Дікальчук — український журналіст
Володимир Тихий — український кінорежисер, сценарист та продюсер документальних та ігрових фільмів.
Марія Падіна — українська акторка кіно, театру та телебачення.
Політики
Петро Олійник — український політик. Депутат Верховної ради України (2002—2005), голова Львівської ОДА (2005—2008).
Євген Жеребецький — народний депутат України 2-го скликання; заступник голови Українсько-польського форуму.
Андрій Парубій — український політик, Голова Верховної Ради України, з 14 квітня 2016 року по 28 серпня 2019 року.
Юрій Камельчук — народний депутат України 9-го скликання, член депутатської фракції Слуга народу.
Володимир В'язівський — український політик.
Ігор Пилипчук (1961—2009) — український політик.
Джерела та література
Ю. З. Данилюк. Шептицький [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 493. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Посилання
Krystynopol.info — Туристичний портал Шептицького [Архівовано 28 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Офіційний сайт міської ради [Архівовано 11 травня 2011 у Wayback Machine.]
Інформаційне Агентство «КРИСТИНОПІЛЬ.INFO» [Архівовано 5 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Krystynopol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 761. (пол.)
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Місто Шептицький // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
Замки та храми України. Шептицький [Архівовано 12 вересня 2009 у Wayback Machine.]
Римсько-Католицька Церква Зіслання Святого Духа в Шептицькому [Архівовано 28 березня 2022 у Wayback Machine.]
Кристинополь — Червоноград [Архівовано 6 червня 2012 у Wayback Machine.]
Історична довідка [Архівовано 2 травня 2008 у Wayback Machine.]
Місто над Бугом [Архівовано 31 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Шептицький філіал Львівського музею історії релігії (Палац Потоцьких)
Місце зустрічі ділових людей Шептицького [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Іван Родічкін, Ольга Родічкіна. Старовинні маєтки України, 2009, К.: Мистецтво, с.384: Маєток Потоцьких — Кристинопольський Версаль
«Живи подорожуючи. Шептицький» — історія та фото [Архівовано 7 травня 2014 у Wayback Machine.]
Kaynak: Wikipedia – Шептицький · CC BY-SA 4.0
History
In May 1685, the Crown hetman and Kraków Voivode Feliks Kazimierz Potocki purchased land along the Bug River. In 1692, he founded a city on the lands of the village Novyi Dvir (lit. 'New Garden', Polish: Nowy Dwór) and named it "Krystynopol" after his wife Krystyna Lubomirska (the suffix "-pol" derives from Greek "polis"). Potocki made the city his family center. He died here on 22 September 1702. His grandson Franciszek Salezy Potocki built a palace and in 1763 founded a Krystopil monastery of Basilians (barocco church of Saint George; prior to 1946 – a place of miracles with wondrous icon of the Mother of God). Among the landmarks of the city is Count Potocki's palace, constructed by the order of Feliks Kazimierz Potocki after 1692. The city, as Krystynopol, was part of the Polish Kingdom in the Polish–Lithuanian Commonwealth until 1772, when it was incorporated into the Habsburg Empire.
In the 19th century, the Apostolus Christinopolitanus and the chronicle from 1763 to 1779 were kept in the city. The Catholic order of Myrrh-Bearing Sisters was founded by Fr. Yulian Datsii in 1910, with the purpose of gathering funds to build a home for orphans and the poor. The first members of the congregation vowed to build two buildings: one for the people and one for the congregation. In 1913, the first convent arose, where 15 sisters lived.
During World War II, the town was occupied by Nazi Germany from 1939 to 1944.
After World War II ended, the town was initially given back to Poland by the Soviet Union.
During the interwar period, it belonged to the Second Polish Republic, and between 1945 and 1951 was part of the Polish People's Republic. It passed from Poland to the Ukrainian SSR of the Soviet
Union after the territorial exchange in 1951 and had its name changed from Krystynopil (Кристинопіль) to Chervonohrad, after the color red (Ukrainian: червоний, romanized: chervonyi).
Krystynopol Jews
Presently, there are 11–100 Jews residing in Sheptytskyi. The earliest known Jewish community dates back to 1740. In 1931 the Jewish population was 2,200. The Jewish cemetery dates from 18th century with the last known Hasidic burial in 1941. Krystynopol Jews were deported to the Belzec extermination camp in September, 1942. The Jewish surname and rabbinical family Kristinopoler / Kristianpoller stem from the city's former name, Krystynopol. Jewish immigrants to America from this city founded the Krystenopoler Synagogue and First Krystenopoler Sick Benevolent Association Brith Isaac in New York. The Jewish cemetery is located in the town center, in Shevska Street.
Economics

Since 1951 the city became the center of a newly emerged coal mining basin.
Other enterprises, besides the mining works, include:
Sheptytskyi Coal Mines
Sheptytskyi was started as a coal mining town. Currently, there are still many functional coal mines on the outskirts around the city:
Education
Branch of Lviv National Polytechnic University
Population
The population of Sheptytskyi has increased significantly since 1939.
Kaynak: Wikipedia – Sheptytskyi · CC BY-SA 4.0
