Севастополь
Севасто́поль — портове місто на території Кримського півострова.
Government administration · Ukraine · 0 followers
Overview
Севасто́поль — портове місто на території Кримського півострова. Не входить до складу Автономної Республіки Крим, є одним із 27-ми адміністративних регіонів України.
Interested in working with us in the future?
Follow to see new jobs and posts in your feed.
No news yet.
About
Севасто́поль — портове місто на території Кримського півострова. Не входить до складу Автономної Республіки Крим, є одним із 27-ми адміністративних регіонів України.
Kaynak: Wikipedia · CC BY-SA 4.0
Назва
Заснований після анексії Кримського ханства в 1783 році під назвою Ахтіар на березі Ахтіарської бухти. Назва бухти та міста походить від поселення Ак'яр (від кримськотатарського ак — «білий», яр — «крутий берег, обрив біля моря»).
В 1784 році місто в рамках «Грецького проєкту» російської імператриці Катерини II отримало назву на грецький манір — Севастополь. У перекладі з грецької себастос — «священний», «величний», «шанований», також «Себастос» це візантийський імператорський титул, аналог латинського «Август», поліс — «місто»
У 1797 році імператор Павло I повернув місту назву Ахтіар, хоча у ті часи паралельно використовувалася назва Севастополь, про що свідчать карти того часу. 1826 року місто знову перейменоване на Севастополь.
На картах початку XX століття українською мовою зустрічався варіант написання Севастопіль.
Географія

Розташування та ландшафт
Загальна площа території міста становить 1079 км², при цьому акваторії внутрішніх морських бухт, та інших акваторій займають 216 км².
Місто розташоване в південно-західній частині Криму, основна частина на Гераклейському півострові. Територія Севастопольської міськради межує з адміністративними одиницями Автономної Республіки Крим — на північному сході з Бахчисарайським районом, а на південному сході — з територією Ялтинської міської ради; загальна довжина сухопутних кордонів становить 106 км. На заході і півдні територія, підпорядкована Севастопольській міськраді, обмежена береговою лінією Чорного моря, загальна протяжність якої становить 152 км. Крайніми точками є: на півночі — мис Лукул, на півдні — мис Сарич, на заході — мис Херсонес, на сході — гора Тез-Баір на Ай-Петринській яйлі.
На території Севастопольського регіону беруть початок усі три основні пасма Кримських гір: Південне пасмо — Балаклавськими висотами, Внутрішнє пасмо гряда — Мекензієвими горами, Зовнішнє пасмо — височина Кара-Тау. Помилково, найвищою точкою Севастополя, вважають гору Тарпан-Баїр (Тарапан-Баїр, Трапан-Баїр) 1094.4 метри над рівнем моря, але вершина гори знаходиться на території Бахчисарайського району. Тарпан-Баїр — це гора з куполоподібною оголеною вершиною; її південна частина переходить в схил долини Карадазький Ліс. На південно-західній околиці центрального карстового плато Ай-Петринської яйли, в 4 кілометрах на південний схід від села Родниківське. Найвищою точкою Севастопольської міської ради є гора Чуваш-Кой 1051,9 метри над рівнем моря, яка знаходиться за 1,3 км на північний схід від гори Тарпан-Баїр.
Основні типи ландшафтів: Сасик-Альмінський ковильно-степовий, рівнинно-балковий ландшафт (північна частина міста); Гераклейський зовнішньокуестовий, ксерофітно-фріганний (займає найбільшу площу); Балаклавський низькогірний, окраїно-грядовий, лісочагарниковий (район Балаклави); Байдарський підгірний, гірськоулоговинний, лісостеповій (найменший за площею, на крайньому південному сході Балаклавського району).
Історія

Передісторія
На березі Стрілецької бухти у 7—3 тисячоліттях до н. е. існувало неолітичне портове місто, яке належить до кемі-обинської культури
В античну добу територію, на якій розташована частина сучасного Севастополя, займали місто та грецька колонія Херсонес, заснована вихідцями з Гераклеї Понтійської в V столітті до н. е. Пізніше вона входила до складу Римської та Візантійської імперій.
Під час своєї подорожі Херсонес відвідував святий апостол Андрій Первозваний. У Херсонесі прийняв мученицьку смерть апостольський святий Климент, папа Римський. Тут помер від голоду на засланні святий Мартин Сповідник, також папа Римський VII століття. 861 року в Херсонесі на шляху до Хазарії святий рівноапостольний Кирило (тоді ще Костянтин в миру), знайшов мощі святого Климента. Тут він також знайшов абетку (кирилиця).
988 року містом Херсоном (як стало іменуватися місто у візантійський час) оволодів київський князь Володимир Святославич. За легендою, тут він разом із своєю дружиною прийняв християнство (щоправда, не існує ніяких історичних свідчень про місце хрещення Володимира). У 1399 році Херсон був знищений військами Золотої Орди, і його територія спочатку контролювалася князівством Феодоро, а в 1475—1781 роки Османською імперією.
У XVII столітті на березі Севастопольської бухти неподалік Інкермана виникає кримськотатарське селище Ак'яр — тобто «біла скеля», або «білий берег». Перша згадка про нього зафіксована у «Османському реєстрі земельних володінь Південного Криму 1680х років», згідно з яким у 1686 році населення Ак'яра нараховувало 23 мусульманські родини, які володіли 827,5 дьонюмами ґрунтів. Фактично Ак'яр був передмістям більшого за розмірами Інкермана і разом з ним підпорядковувався Мангупському кадилику османського Кафінського еялету.
У 1774 році, з приєднанням османських володінь на півострові Кримському ханству Ак'яр також опинився під владою хана, і за його розпорядженням у 1775 році був переданий до Бахчисарайського каймаканства.
Адміністративно-територіальний поділ

Територія, підпорядкована міськраді Севастополя розділена на 4 адміністративні райони:
Балаклавський (південно-східна частина міста: Балаклава та Октябрське)
Нахімовський (північна та східна частина міста: Корабельна сторона та Північна сторона).
До 2023 року до складу двох із них (Балаклавського та Нахімовського) були підпорядковані також понад 30 поселень без статусу населеного пункту (аграрного типу або спецпоселень). Проте, зараз ці території передані до Бахчисарайського району Автономна Республіка Крим.
Населення
![Національний склад населення міста Севастополь станом на 2001 рік[54]](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/64/Ethnic_groups_of_Sevastopol_2001_%28in_Ukrainian%29.png/500px-Ethnic_groups_of_Sevastopol_2001_%28in_Ukrainian%29.png)
До окупації Росією Севастополь був найсприятливішим містом України для проживання. Згідно з Держкомстатом України коефіцієнт приросту населення міста (внутрішня міграція) дорівнював 4,0 на 1000 осіб, тоді як ті ж показники в Києві та Одесі рівнялися 3,6 і 0,9 відповідно. За даними Держкомстату України наявне населення Севастополя на 1 січня 2014 року становило 385 870 чол., з них 362 018 — міське і 23 852 — сільське.
За даними перепису населення України 2001 року, постійне населення всієї території, підпорядкованої Севастопольській міській раді становила 377 200 осіб, з них міське населення — 358,1 тисяч осіб, сільське населення — 21,4 тисячі особи.
Севастополь входив до трійки найбільш відвідуваних регіонів України. У святкові дні населення міста за рахунок приїжджих збільшувалося до 1 млн осіб. Севастополь був другим за рівнем зайнятості після Києва: на тлі збільшення загального числа зайнятого населення з 61,7 % до 62,9 % відзначалася позитивна тенденція руху робочої сили: коефіцієнт заміщення звільнених працівників зріс до 104,5 %.
Стійка тенденція до збільшення народжуваності, що зберігалася в останні роки (+66 % за 10 років), позитивно позначилася на природному прирості населення. З 2004 poky по 2010 рік відзначається поступове зростання чисельності населення Севастополя (на 1,7 тис.) — до 380 404 осіб (станом на 2010 рік). До окупації Севастополь був містом з найнижчим рівнем дитячої смертності в Україні з коефіцієнтом 4,9 на 1000 осіб.
Середня тривалість життя (2009): 69,7 років (у чоловіків 63,7 років; у жінок 75,2 роки).
Частина населення, яка має повну вищу освіту, в Севастополі дорівнює 32,5 %, що виводить його на третє місце в Україні після Києва (37,3 %) і Харкова (45,82 %).
За даними вибіркового обстеження кількість домогосподарств Севастополя склало 133,5 тис. У середньому домогосподарства складаються менше ніж з трьох осіб (2,48). Домогосподарства, в яких є діти у віці від 3 до 6 років, становлять 43,1 % від загальної кількості. У віці 7-13 років — 33,8 %. На домогосподарства з дітьми у віці до 3-х років припадає 18,0 %, 16-17 років — 11,7 %, 14-15 років — 10,1 %. За кількісним складом домогосподарства розподілилися наступним чином: домогосподарства, що складаються з двох осіб — 28,4 % від загальної кількості; з одного і трьох чоловік — 28,1 % і 24,2 % відповідно. Найменше домогосподарств, які складаються з чотирьох і більше осіб (19,3 % від загальної кількості).
Економіка
Севастополь — важливий промисловий центр: приладобудівний і ремонтно-механічний заводи, харчова (рибна, виноробна тощо), гірничо-добувна (видобуток флюсових і будівельних вапняків), легка і деревообробна промисловість, виробництво холодильників, будівельних матеріалів.
Порт — один з найкращих природних портів Чорного моря, глибокий, доступний для найбільших кораблів і повністю модернізований; військовий порт є над Південною і Корабельною затоками, торговий — у західній частині Південної затоки.
Інфраструктура

Залізниця
Будівництво залізниці Лозова-Севастополь розпочалось у 1872 році. 15 вересня 1875 року перший потяг прибув до Севастополя. Будівля головного залізничного вокзалу побудована біля гирла Південної бухти.
Існують декілька інших пасажирських та вантажних станцій:
Автобус
Працює два міжміських автовокзали: Центральний (головний) та Північний (напрямок на Євпаторію).
Розвинута мережа міського автобусу, понад 320 маршрутів. Місцевою назвою маршрутних мікроавтобусів є «топік», що пов'язано з назвою автомобіля KIA Asia Topic, що були закуплені містом у 1990-ті як перші маршрутні таксі.
Аеропорт
Аеропорт «Бельбек» обслуговує Севастополь та інші міста Криму. Відстань до південної частини Севастополя становить 25 км.
Трамвай
1898 року севастопольцям став доступний новий вид транспорту — трамвай, який з'явився одним з перших в Російській імперії. 1925 року побудована міжміська лінія Севастополь — Балаклава. Під час війни значна частина лінії знищена. Після закінчення німецької окупації прийнято рішення трамвайний рух не відновлювати, оскільки в умовах сильних перепадів висот і вузьких доріг трамваї виявилися незручними. Залишки шляхів демонтовані.
Тролейбус
Тролейбус прийшов на заміну трамваю. До появи комерційних автобусів після розпаду СРСР був основним видом громадського транспорту міста.
Катер
Морські катери та пороми є постійним цілорічним громадським транспортом. Головний маршрут з'єднує північну та південну сторони міста, що розділені Севастопольською бухтою. Існують наступні маршрути:
Графська пристань — Голландія — Інкерман
Балаклава — Срібний пляж — Золотий пляж.
Для перевезення автомобілів використовується пором Артбухта — Північна бухта.
Охорона здоров'я
Загальна кількість закладів охорони здоров'я Севастополя на 1 січня 2010 року становить 36. Мережа комунальних медичних закладів міста збережена і становить 26 поліклінік, лікарень, диспансерів і допоміжних служб. Планова потужність поліклінік (відвідувань за зміну) становить 6 930, кількість ліжок в стаціонарі 2988 (10 лікарень та 3 диспансери). Чисельність ліжок в стаціонарах приведена до відповідного соціального нормативу для міста Севастополя (79,0 ліжок на 10 тис. населення).
Освіта

Навчальні заклади: Вищі навчальні заклади I—IV рівнів акредитації — 31
(по 130 спеціальностям навчається понад 30 тис. студентів — 8 % населення міста), в тому числі:
ВНЗ I—II рівнів акредитації (понад 3900 студентів) — 5
ВНЗ III—IV рівнів акредитації (понад 14 тис. студентів) — 5
Найбільшими є: Севастопольський національний технічний університет, Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості, Севастопольський військово-морський ордена Червоної Зірки інститут ім. П. С. Нахімова, філія Московського Державного Університету ім. М. В. Ломоносова, Севастопольський інститут банківської справи, Севастопольський міський гуманітарний університет.
державних ВНЗ I—II рівнів акредитації — 1.
державних ВНЗ III—IV рівнів акредитації — 13.
ВНЗ III—IV рівнів акредитації недержавної форми власності — 20.
ВНЗ III—IV рівнів акредитації Російської Федерації — 6.
Професійно-технічні навчальні заклади — 6.
Загальноосвітні установи (близько 33 060 учнів) — 74.
Російська військово-морська база в Севастополі
У 1992 році, після розпаду СРСР, радянський Чорноморський флот перейшов під контроль України на основі територіальної належності. Проте частина офіцерів флоту, підтримана владою з Москви збунтувалася проти української влади. За результатом зустрічі 3 серпня 1992 року президентів Кравчука і Єльцина флот мав був поділений навпіл. Використовуючи час на міждержавні перемовини флот перейшов під повну владу Росії. Також росіяни відмовлялися покинути Севастополь, мріючи його передачі Росії. 9 червня 1995 року Кучма і Єльцин вирішили поділити флот 18,3 % кораблів до ВМС України і 81,7 % судів до ВМС РФ.
За домовленістю України і Росії Чорноморський флот Росії на території України може мати 338 кораблів і судів. Чисельність особового складу не може перевищувати 25 тис. осіб. До складу флоту може входити 22 військових літака. В російському використанні залишилися 16 командних пунктів з 80, 11 об'єктів зв'язку з 39, 5 об'єктів забезпечення ракетно-артилерійською і міноторпедною зброєю.
1997 року було погоджено строк знаходження флоту у Севастополі до 2017 року.
21 квітня 2010 року Президент України Віктор Янукович та президент РФ Дмитро Мєдвєдєв підписали угоду про подовження перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі на 25 років до 2042 року. Угоду ратифікували в Верховній Раді за підтримки правлячої коаліції Партії регіонів, Комуністичної партії України та Блоку Литвина. Дана угода денонсована в односторонньому порядку Державною думою РФ 31 березня 2014 року.
У вересні 2011 року Московська міська дума за ініціативи її голови Сергія Собяніна ухвалила рішення про згортання програми допомоги Чорноморському флоту, таким чином фонд «Москва-Севастополь» позбувся 70 мільйонів рублів, виділених у 2011 році. Фонд був створений за ініціативи Юрія Лужкова, який надавав підтримку Чорноморському флоту РФ з 1994 року.
Культура
Музеї
Херсонеський Державний Історико-археологічний музей (з 1892),
Музей Севастопольський героїчної оборони і визволення,
Панорама «Оборона Севастополя 1854—1855» (відкрита 1905, архітект В. Фельдман, художник Ф. Рубо, після 1945 відбудована),
Пам'ятник кораблям, затопленим 1854 — 55, (скульптор А.Адамсон, 1905) і
Діорама «Штурм Сапун-гори 7.05.1944» (1959);
Релігія
Володимирський собор на центральній гірці
Севастопольська кенаса (з культовою метою не використовується)
Костел священномученика Климента Римського
Література
Севастопольська Центральна міська бібліотека ім. Л. М. Толстого
Севастопольська українська літературна спілка
Архітектура
Архітектурний вигляд міста значно коригує горбистий рельєф та порізаність берегу морськими бухтами. Історичний центр міста зосереджений навколо центрального пагорба, який окреслений центральним кільцем з вулиць Велика Морська, Леніна та проспекту Нахімова. Центр міста відбудований в єдиному класичному стилі з білого інкерманського каменю. Місто багато на архітектурні пам'ятки.
Інші райони, що виникли після 1960-х, мають типовий вигляд міст пізньорадянської архітектури. З сучасних споруд можна відмітити архітектуру мікрорайону Омега-2, будівлю інституту Банківської справи.
Міжнародна співпраця
Севастополь, як і багато сучасних міст має економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На сьогодні містами-побратимами Севастополя є:
Петропавловськ-Камчатський, Росія (2009)
Партнерські відносини з містами Російської Федерації, будуть розірвані після повернення Криму та міста Севастополь під контроль України.
У місті працювало консульство Польщі (до 2014 року).
Див. також
Державна служба України з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя
Джерела та література
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Бібліографічне посилання: Зубар В.М., Сорочан С.Б. ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл. URL: https://www.history.org.ua/?termin=khersones_tavrijskyj (останній перегляд: 19.08.2026)
стаття Севастополь — Інформаційно-пізнавальний портал. Кримська область у складі УРСР (на основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Kaynak: Wikipedia – Севастополь · CC BY-SA 4.0
Tarih

Eski zamanlarda, modern Sevastopol'un bir bölümünün bulunduğu bölge, M.Ö. V. yüzyılda Pontus Heraclea yerlileri tarafından kurulan Hersonisos'un Yunan kolonisi tarafından işgal edildi. Daha sonra Roma ve Bizans imparatorluklarının bir parçasıydı.
Chersonesos'a yaptığı yolculuk sırasında Kutsal Havari Andrew'u İlk Aranan'ı ziyaret etti. Chersonesos'ta Papa St. Clement, öldü.
988'de Chersonesos, Kiev Prensi Volodymyr Sviatoslavych tarafından devralındı. Efsaneye göre, burada o ve karısı Hristiyanlığa döndü.
1475'ten 1781'e kadar şehir Kırım Hanlığı'nın bir parçasıydı.
Kırım'ın Rus İmparatorluğu'na ilhak edilmesinden hemen sonra İmparatoriçe, Kaptan II rütbesi Ivan Bersenev'in güneybatı kıyılarında, stratejik olarak gerekli bir askeri liman inşa etmesi gereken bir liman seçmesi komutası altındaki "Oberezhny" firması tarafından yarımadaya gönderildi. Nisan 1783'te Chersonesos Tavriya antik kentinin kalıntılarının yakınında bulunan Akhtiar köyü yakınındaki koyunu inceledikten sonra Bersenev, gelecekteki Karadeniz Filosu gemileri için bir üs olarak önerdi.
Sivastopol'un kuruluş tarihi 3 (14 Haziran) 1783 olarak kabul edilir. Bu gün, bayrak kaptanının önderliğinde, Sivastopol'un ilk dört taş binası olan Teğmen Dmitry Senyavin atıldı: Sivastopol Filosu komutanı Thomas Mackenzie, bir şapel, Amirallik'teki bir demirci ve bir iskele. Şehrin kurucusu İskoç kökenli Mackenzie Thomas Fomich'in Arka Amirali idi. Ancak, beş yıl önce, Alexander Suvorov'un Sivastopol Körfezi kıyısındaki kararıyla, ilk toprak işleri yapıldı ve Rus birlikleri yerleştirildi.
Başlangıçta yerleşim Akhtiar olarak adlandırıldı, 10 Şubat (21), 1784'e kadar Catherine II, Gregory Potemkin'e yerine büyük bir kale inşa etmesini ve Sivastopol demesini emretti.
1797'de İmparator Pavlus adını Akhtiar olarak değiştirdi. 1826'da bir Senato kararı şehri eski Yunanca adı Sivastopol'a geri verdi.
Nüfus
Sivastopol'un nüfusu 2001'de yapılan sayımda 342.451 kişi olarak belirlenmiştir. Ukrayna'nın 15. büyük şehridir. Kırım'ın ise ikinci büyük şehridir. Sivastopol'daki etnik dağılım ise Rus (%71.6), Ukraynalı (%22.4), Beyaz Rus (%1.6), Tatar (%0.7), Kırım Tatarı (%0.5) ve diğer etnik gruplar şeklindedir.
Alt yönetim birimleri

Sivastopol şehir idaresinin toprağı 4 rayona ayrılmaktadır. İkisi (Gagarin Rayonu ve Lenin Rayonu) sadece kentsel bölgelerinden oluşur ve diğer ikisi (Balıklava Rayonu ve Nahimov Rayonu) ise çevresindeki köyler vs. taşra bölgelerini kapsar.
1 Gagarin Rayonu (Гагаринский район, Ukraynaca: Гагарінський район, Kırım Tatarcası: Gagarin rayonı)
2 Lenin Rayonu (Ленинский район, Ukraynaca: Ленінський район, Kırım Tatarcası: Lenin rayonı)
3 Nahimov Rayonu (Нахимовский район, Ukraynaca: Нахімовський район, Kırım Tatarcası: Nahimov rayonı)
4 Balaklava Rayonu (Балаклавский район, Ukraynaca: Балаклавський район, Kırım Tatarcası: Balıqlava rayonı)
İnkerman Şehir Sovyeti (Balaklava ilçesinde bir parçası, № 10) (Инкерманский городской совет, (Ukraynaca: Інкерманська міська рада, Kırım Tatarcası: İnkerman şeer şurası)
Kaynak: Wikipedia – Sivastopol · CC BY-SA 4.0
Etymology
The name of Sevastopolis was originally chosen following the same etymological trend as other cities in the Crimean peninsula; it was intended to express its ancient Greek origins. It is a compound of the Greek adjective, σεβαστός (sebastós, Byzantine Greek pronunciation: [sevasˈtos]; 'venerable') and the noun πόλις (pólis, 'city'). Σεβαστός is the traditional Greek equivalent (see Sebastian) of the Roman honorific Augustus, originally given to the first emperor of the Roman Empire, Augustus and later awarded as a title to his successors.
The city was probably named after Empress ("Augusta") Catherine II of the Russian Empire who founded Sevastopol in 1783. She visited the city in 1787, accompanied by Joseph II, the Emperor of Austria, and other foreign dignitaries.
In the west of the city, there are well-preserved ruins of the ancient Greek port city of Chersonesos, founded in the 5th century BC by settlers from Heraclea Pontica. This name means "peninsula", reflecting its immediate location. It is not related to the ancient Greek name for the Crimean Peninsula as a whole: Chersonēsos Taurikē ("the Taurian Peninsula").
English: Sevastopol, the current prevalent spelling; the previously common spelling Sebastopol was used because the letter 'V' in the Cyrillic spelling, "Севасто́поль", looks like a Western letter 'B'. This form is still used by some publications, and formerly by The Economist. The current spelling has the pronunciation , while the former spelling has the pronunciation .
Ukrainian: Севасто́поль, pronounced [sewɐˈstɔpolʲ], or Sivastopol; Russian: Севасто́поль, pronounced [sʲɪvɐˈstopəlʲ].
Crimean Tatar: Aqyar, pronounced [aqˈjar]
History

Founding of Russian city
Sevastopol was founded in June 1783, in the area of the ancient but ruined and abandoned Greek city of Chersonesus, as a base for a naval squadron under the name Akhtiar (White Cliff), by Rear Admiral Thomas MacKenzie ("Foma Fomich Makenzi"), a native Scot in Russian service; soon after, the Russian Empire annexed the Crimean Khanate. Five years earlier, Alexander Suvorov had ordered that earthworks be erected along the harbour and Russian troops be placed there. The Crimean Tatar version of this name is now written Aqyar.
In February 1784, Catherine the Great ordered Grigory Potyomkin to build a fortress there and call it Sevastopol. The realisation of the initial building plans fell to Captain Fyodor Ushakov who in 1788 was named commander of the port and of the Black Sea squadron. The city was established on the western shore of Southern Bay which branches away from the bigger Sevastopol Bay. The ruins of ancient Chersonesus were situated to the west. The newly built settlement became an important naval base and later a commercial seaport. In 1797, under an edict issued by Emperor Paul I, the military stronghold was again renamed Akhtiar. Finally, on 29 April (10 May), 1826, the Senate returned the city's name to Sevastopol. In 1803 to 1864 along with Mykolaiv the city was part of Nikolayev–Sevastopol Military Governorate. The town had 3,000 inhabitants by the 1840s.
Crimean War
From 1853 to 1856, the Crimean peninsula's strategic position in controlling the Black Sea caused it to be the site of the principal engagements of the Crimean War, where Russia lost to a French-led alliance.
After a minor skirmish at Köstence (now Constanța), the allied commanders decided to attack Sevastopol as Russia's main naval base in the Black Sea. After extended preparations, allied forces landed on the peninsula in September 1854 and marched to a point south of Sevastopol after winning the Battle of the Alma on 20 September. The Russians counterattacked on 25 October in what became the Battle of Balaclava and were repulsed, but the British Army's forces were seriously depleted as a result. A second Russian counterattack, at Inkerman in November, ended in a stalemate as well. The front settled into the siege of Sevastopol, involving brutal conditions for troops on both sides.
Geography

The city of Sevastopol is located at the southwestern tip of the Crimean Peninsula in a headland known as Heracles Peninsula on a coast of the Black Sea. The city is designated a special city-region of Ukraine which besides the city itself includes several of its outlying settlements. The city itself is concentrated mostly in the western portion of the region and around the long Bay of Sevastopol. This bay is a ria, a river canyon drowned by Holocene sea-level rise, and the outlet of Chorna River. Away in a remote location southeast of Sevastopol is located the former city of Balaklava (since 1957 incorporated within Sevastopol), the bay of which in the Soviet era served as a main port for the Soviet diesel-powered submarines.
The coastline of the region is mostly rocky, in a series of smaller bays, a great number of which are located within the Bay of Sevastopol. The biggest of them are Southern Bay (within the Bay of Sevastopol), Archer Bay, a gulf complex that consists of Deergrass Bay, the Bay of Cossack, Salty Bay, and many others. There are over thirty bays in the immediate region.
Three rivers flow through the region: the Belbek, Chorna, and Kacha. All three mountain chains of the Crimean Mountains are represented in Sevastopol, the southern chain by the Balaklava Highlands, the inner chain by the Mekenziev Mountains, and the outer chain by the Kara-Tau Upland (Black Mountain).
Climate
Sevastopol has a humid subtropical climate (Köppen: Cfa). Due to the summer mean straddling 22 °C (72 °F) it borders on a four-season oceanic climate, with cold winters and warm summers.
The average yearly temperature is 15–16 °C (59–61 °F) during the day and around 9 °C (48 °F) at night. In the coldest months, January and February, the average temperature is 5–6 °C (41–43 °F) during the day and around 1 °C (34 °F) at night. In the warmest months, July and August, the average temperature is around 26 °C (79 °F) during the day and around 19 °C (66 °F) at night. Generally, the summer/holiday season lasts 5 months, from around mid-May and into September, with the temperature often reaching 20 °C (68 °F) or more in the first half of October.
Government and politics
Since 18 March 2014, when Russia annexed Crimea, including Sevastopol, the de facto government and politics of Sevastopol has been that of a federal city of Russia.
Government
The head of the executive branch in the city is the Governor of Sevastopol. According to the city charter, amended on 29 November 2016, the governor is elected in a direct election for a term of five years and no more than two consecutive terms. The current governor is Mikhail Razvozhayev.
During the annexation of Ukrainian Crimea by Russia, the pro-Russian Sevastopol City Council threw its support behind Russian citizen Alexei Chaly as a "people's mayor" and said it would not recognise orders from Kyiv. After Russia annexed Crimea, the Legislative Assembly of Sevastopol replaced the City Council.
Within the Russian municipal framework, the territory of the federal city of Sevastopol is divided into nine municipal okrugs and the town of Inkerman. While individual municipal divisions are contained within the borders of the administrative districts, they are not otherwise related to the administrative districts.
Politics
Sevastopol elects one Deputy to the Russian State Duma. The current Deputy, Tatyana Lobach of United Russia, a former Deputy Chairwoman of the Legislative Assembly of Sevastopol, was elected at the 2021 Russian legislative elections.
Ukrainian de jure administration
According to the Constitution of Ukraine, Sevastopol is administered as a City with special status. Executive power in Sevastopol is exercised by the Sevastopol City State Administration, led by a chairman (also known as mayor) appointed by the Ukrainian president. The Sevastopol City Council is the legislature of Sevastopol.
Sevastopol is administratively divided into four districts:
Economy

Apart from navy-related civil facilities, Sevastopol hosts some other notable industries. An example is Stroitel, a major plastic manufacturer.
Industry
Sevastopol Aircraft Plant, SMZ Sevastopol Shipyards (main at Naval Bay) & Inkerman Shipyards, Balaklava Bay Shipyard
Chornomornaftogaz § Chernomorneftegaz (Chjornomor), oil/gas extraction, petrochemical, jack rigs and oil platforms, LNG and oil tankers.
AO FNGUP Granit subsidiary of Almaz Antej, assembly, overhaul, and maintenance of SAM and radar EW complexes, ADS services.
Sevastopol (Parus SPriborMZ, Mayak, NPO Elektron, NPP Kvant, Tavrida Elektronik, Musson, and other industrial plants)
Sevastopol Economic Industrial Zone SevPZ (SE area)
Persej SMZ ship repair and floating dock yard plant (South Bay, Sevastopol)
Sevastopol ship repair and floating docks yards (various)
Metallurgy, Chemical Plants, and other industries.
Agriculture: rice, wheat, grapes, tea, fruits, and tobacco (lesser).
Mining: iron, titanium, manganese, aluminum, calcite silicates, and amethyst.
Kerch bridge, Taurida highway, Sevastopol GasTES plus solar FV plants, gas and petrol depots, and coal derivatives.
Infrastructure
There are different types of transport in Sevastopol:
HEV train (local, suburban route) – 1 route
Sevastopol Shipyard comprises three facilities that together repair, modernise, and re-equip Russian Naval ships and submarines. The Sevastopol International Airport is used as a military aerodrome at the moment and being reconstructed to be used by international airlines.
Sevastopol maintains a large port facility in the Bay of Sevastopol and in smaller bays around the Heracles peninsula. The port handles traffic from passengers (local transportation and cruise), cargo, and commercial fishing. The port infrastructure is fully integrated with the city of Sevastopol and the naval bases of the Black Sea Fleet.
Demographics

The population of Sevastopol is 509,992, consisting of 479,394 urban residents and 30,598 rural (January 2021), making it the most populous city of the Crimean Peninsula.
The city has retained an ethnic Russian majority throughout its history. In 1989 the proportion of Russians living in the city was 74.4%, and by the time of the Ukrainian National Census, 2001, the ethnic groups of Sevastopol included Russians (71.6%), Ukrainians (22.4%), Belarusians (1.6%), Tatars (0.7%), Crimean Tatars (0.5%), Armenians (0.3%), Jews (0.3%), Moldovans (0.2%), and Azerbaijanis (0.2%).
Life expectancy
In 2015, Sevastopol had the largest decrease in life expectancy at birth among all regions of Russia.In 2020, after beginning of the COVID-19 pandemic, Sevastopol became the only region of Russia where there was increase of life expectancy.In 2021, average life expectancy at birth in Sevastopol was 72.25 years (67.87 for males and 76.43 for females).
Culture
There are many historical buildings in the central and eastern parts of the city and Balaklava, some of which are architectural monuments. The Western districts have modern architecture. More recently, numerous skyscrapers have been built. Balaklava Bayfront Plaza (on hold), currently under construction, will be one of the tallest buildings in Ukraine, at 173 m (568 ft) with 43 floors.
After the 2014 Russian annexation of Crimea the city's monument to Petro Konashevych-Sahaidachny was removed and handed over to Kharkiv.
Sport
FC Sevastopol is a professional football club that plays in the Russian Second League Division B, the fourth tier of the Russian football system.
Education
Economics and Humanities Institute (Branch), Crimean Federal University
Sevastopol National Technical University
Sevastopol National University of Nuclear Energy and Industry
Places of interest
Due to its military history, most streets in the city are named after Russian and Soviet military heroes. There are hundreds of monuments and plaques in various parts of Sevastopol commemorating its military past.
Kaynak: Wikipedia – Sevastopol · CC BY-SA 4.0
