Херсон
Херсо́н — місто на півдні України, адміністративний центр міської громади та Херсонського району, обласний центр Херсонської області.
Government administration · Ukraine · 0 followers
Overview
Херсо́н — місто на півдні України, адміністративний центр міської громади та Херсонського району, обласний центр Херсонської області. Розташоване на правому високому березі річки Дніпро. У 1960—1980-х роках важливий економічний центр півдня України. В період із 1990-х років втратив свій потенціал, особливо після окупації Херсонської області з урахуванням постійних обстрілів міста. На сьогодні необхідне переосмислення міста у контексті відновлення та розвитку. Важливий залізничний вузол на перетині ліній Миколаїв — Снігурівка та Херсон — Джанкой, морський торговельний та річковий порт. Поблизу Херсона розташоване місто-супутник Олешки, з яким із кінця 2022 року немає транспортного сполучення через пошкодження Антонівського мосту.
Interested in working with us in the future?
Follow to see new jobs and posts in your feed.
No news yet.
About
Херсо́н — місто на півдні України, адміністративний центр міської громади та Херсонського району, обласний центр Херсонської області. Розташоване на правому високому березі річки Дніпро. У 1960—1980-х роках важливий економічний центр півдня України. В період із 1990-х років втратив свій потенціал, особливо після окупації Херсонської області з урахуванням постійних обстрілів міста. На сьогодні необхідне переосмислення міста у контексті відновлення та розвитку. Важливий залізничний вузол на перетині ліній Миколаїв — Снігурівка та Херсон — Джанкой, морський торговельний та річковий порт. Поблизу Херсона розташоване місто-супутник Олешки, з яким із кінця 2022 року немає транспортного сполучення через пошкодження Антонівського мосту.
Kaynak: Wikipedia · CC BY-SA 4.0
Назва
Назву міста визначила російська імператриця Катерина II 18 червня 1778. Проте термін «Херсон» виник раніше: із 1764 існувала Херсонська провінція, у 1776 з колишніх запорожців було сформовано поселенський Херсонський пікінерний полк.
Етимологія
Херсон — ойконім, що виник унаслідок поширеної тоді в уряді Російської імперії моди на «давньогрецькі» назви античної епохи, на честь однієї з грецьких колоній в Криму — Херсонеса—Таврійського. Ця назва постала на основі давньогрецького апелятива Χερσόνησος «півострів».
Історія

Стародавня історія
Терен сучасного міста Херсона був заселений ще з дохристиянських часів. Перша людина з'явилася на цій території в епоху міді та бронзи. На місці, де була розташована Херсонська фортеця, а нині міститься один з центральних парків, було знайдено скіфське поховання IV—III ст. до н. е.
Середньовіччя
Поблизу міста у XI—XIII ст. розташовувалася давньоруське місто-порт Олешшя, яке контролювалося київськими князями й було «морськими воротами» Київської Русі. На карті XII ст. Нузхат ал-Муштак арабського географа Аль-Ідрісі, за деякими припущеннями Олешшя згадується під назвами Уліски та Муліса.
Заснування міста
На мапах XVII—XVII ст., приблизно на місці Херсона, було розташовано місто під назвою Біліховичі (Bilehowisce)
Місто Біліховичі було позначене у книзі Себастьяна де Учедо «Покажчик відомого світу» 1672 року у списку міст Європейської Тартарії. Біліховичі було внесене до списку трьох головних міст Єдисану в книзі «Система Географії» 1701 року англійського картографа Германа Молля.
У 1737 році під час Російсько-турецької війни 1735—1739 років на правому березі Дніпра на землях Запорізького Війська Низового запорізькими козаками було побудовано поселення і укріплення Олександр-Шанц, який за Нової Січі був центром Інгульської паланки. Перевіз мав головну економічну функцію — переправляти на правий берег видобуту в Прогноях (подарованих Війську кримським ханом) сіль. Таким чином до самого Зруйнування Запорізької Січі, перші 38 років свого існування Перевіз, або на російських картах Олександр-шанц, був українським в усіх сенсах містечком, центром Перевізької паланки, тобто в ньому постійно перебували до двох сотень козаків, чумаків, плотогонів і корчмарів..
Перевіз був поновлений під час російсько-турецької війни (1768—1774), із 1775 тут існувала поштова станція. Після зруйнування Січі царицею, в 1775, Старий Перевіз, ще не називаючись Херсоном, вже був центром Херсонського повіту, Херсонської єпархії і з 1776 Херсонського пікінерського полку, сформованого з тих самих запорожців.
Клімат
3 липня 2024 року за даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології були зафіксовані нові температурні рекорди:
Середня добова температура повітря становила +29,1°С. Попередній рекорд був зафіксований у 2020 році: +28,9°С.
Максимальна за добу температура повітря становила +36,9°С. Попередній рекорд був зафіксований у 2020 році: +36,3°С.
Населення
Станом на 1 січня 2017 року в місті проживало 326 978 людей. Населення міста станом на 2022 рік — 279 131 осіб. Населення агломерації — понад 350 тис. осіб. Станом на 6 серпня 2024 року у Херсоні проживало 81 тисяча 599 людей. Станом на листопад 2025 року в місті проживає 60 тисяч людей, що становить орієнтовно 20 % від довоєнного населення. Більшість людей виїхало з міста через інтенсивність обстрілів міста з ТОТ лівобережжя Херсонщини російськими загарбниками.
Динаміка національного складу населення Херсона за даними переписів, %
Мовний склад
Динаміка рідної мови населення Херсона за переписами, %
Наприкінці 1980-х, внаслідок тривалого зросійщення України, у Херсоні залишалося лише п'ять повністю українськомовних шкіл.
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Під час перепису 2001 року українську мову рідною в Херсонській міськраді вказали 71,76 % етнічних українців і 4,51 % етнічних росіян, тоді як російську мову — 95,46 % етнічних росіян і 28,21 % етнічних українців. Серед населення, що вказало українську мову рідною, 97,70 % були етнічними українцями, 1,60 % — етнічними росіянами. Серед населення, що вказало російську мову рідною, 44,75 % були етнічними росіянами, 50,76 % — етнічними українцями.
Під час тимчасової окупації правобережної частини Херсонської області Росія піддавала місто насильницькій русифікації та вживала заходів для викорінення в ньому української мови: окупаційна влада знищувала в Херсоні українськомовну літературу та масово поширювала листівки й білборди з гаслом «росіяни й українці — один народ, єдине ціле». В усіх школах міста викладали тільки російською.
Адміністративний поділ
Дніпровський район включає ХБК, Текстильний, селище Склотара, Слобідка, Воєнка, Східний.
Корабельний район — включає мікрорайони Шуменський, Корабел, Забалка, Сухарне, Житлоселище, Селище-4, Селище-5.
Центральний район — найстаріший район міста, на території якого розташований історичний центр. До складу району входять мікрорайони: Таврійський, Північний та Млини.
Економіка
Основна характеристика
У радянський період Херсон став великим промисловим містом, попри занепад під час війни (1941—1944).
Провідні галузі промисловості: металообробна і машинобудівна (зокрема, суднобудування і сільськогосподарське машинобудування), харчова і текстильна. Найважливіші підприємства машинобудування та металообробної промисловості: Херсонський комбайновий завод ім. Г. Петровського, Херсонський суднобудівний завод, суднобудівний і судноремонтний завод імені Комінтерну, судноремонтний завод, електромашинобудівний завод, завод карданних валів.
З підприємств харчової промисловості найбільшими є Херсонський консервний комбінат, хлібний, м'ясний, рибний комбінати, млинокомбінат, молочний, виноробний заводи, макаронна фабрика.
Легка промисловість представлена Херсонським бавовняним комбінатом, шкіряно-взуттєвим комбінатом, взуттєвою і швейною фабриками.
Працюють нафтоперегінний завод (нафта надходить з Росії системою «Придніпровських нафтопроводів»), великий склотарний завод, завод залізобетонних виробів тощо.
Промислові підприємства виробляють морські вантажні судна, танкери, сейнери, теплоходи, тракторні причепи тощо.
За 2009 рік 106 промисловими підприємствами міста реалізовано товарної продукції на суму 3542,0 млн грн.
Транспорт
До російського вторгнення в Україну Херсонський морський торговий порт провадив великі експортно-імпортні операції з багатьма країнами світу.
Аеропорт «Херсон» (Чорнобаївка) (код IATA: KHE, код ICAO UKOH (знищений російськими окупантами).
Через місто пролягає автошлях міжнародного значення М14E58 (Одеса — Мелітополь — Новоазовськ), що у своєму кримському відгалуженні переходить у витончений Антонівський міст (зруйнований російськими окупантами) — гордість Херсона. У місті бере початок автошлях М17E97 (Херсон — Керч — Сочі — Поті).
Міський транспорт представлений автобусами та тролейбусами. З 2025 року в місті планують об'єднання комунальних транспортних підприємств.
Спорт
В Херсоні базується жіноча гандбольна команда «Дніпрянка» — багаторазовий бронзовий призер Чемпіонату України з гандболу серед жінок.
До 2022 року в Херсоні існував футбольний клуб Кристал (Херсон).
Українські футболісти, які перші свої кроки робили у Столиці кавунового краю:
Головко Олександр Борисович (футболіст);
З побудовою льодового комплексу «Фаворит-Арена» в рамках програми розвитку хокею в Україні серйозного розвитку отримав Дніпро (Херсон), багаторічний призер першості України з хокею.
До 2022 року в місті функціонував футзальний клуб Продексім (футзальний клуб). Призер першості України з футзалу.
Херсонська міська дитячо-юнацька спортивна школа № 3 —
Вечерко Євген Матвійович — тренер-викладач Херсонської міської ДЮСШ № 3, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня.
Гілін Олександр Валерійович — старший тренер-викладач Херсонської міської ДЮСШ № 3, заслужений працівник фізичної культури й спорту України (2019).
Природні ресурси

Корисні копалини: підземна питна вода, мінеральна вода, глини, суглинки.
На території міста розташовано 11 об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення:
Ботанічний сад Херсонського державного університету. Площа 14 га. Закладено в 1934 р. В колекціях ботанічного саду більш як 200 видів інтродукованих деревних та чагарникових рослин, понад 180 видів трав'янистих рослин (33 види голонасінних та 555 видів покритонасінних), 16 видів мохів та 23 види лишайників, 60 видів грибів.
Дендропарк Херсонського державного аграрного університету. Площа 2,4 га. Закладено в 1951—1952 рр. Зростає понад 90 видів хвойних і листяних дерев і чагарників.
Дендропарк Науково-дослідного інституту землеробства південних регіонів. Площа 5,6 га. Парк закладено в 1956 р. в регулярно-ландшафтному стилі. Зростає понад 90 видів і форм дерев і чагарників.
Парк Херсонського обласного ліцею («Казенний сад»). Площа 8 га. Один з найстаріших парків міста, закладений у 1868 р. Пам'ятка садово-паркового мистецтва, зростає близько 50 видів дерев та чагарників.
дуб черешчатий в Шевченківському парку (див. Дуб черешчатий (Херсон, Шевченківський парк)), висаджений у 1869 р. при закладці парку;
дуб черешчатий у районі аграрного університету (Дуб на «Інтенсивці»), висаджений у 1899 р.;
віковий дуб у парку обласного ліцею по вул. Полтавській;
віковий дуб біля пожежної частини Корабельного району;
дуб черешчатий по вул. Преображенська, 31.
Освіта та культура

Херсон — значний науковий і культурний центр: на 2022 рік в місті функціонували Херсонський державний університет, Херсонський національний технічний університет, Херсонський державний аграрно-економічний університет, Херсонська державна морська академія та 12 середніх спеціальних училищ і технікумів (судномеханічний, машинобудівний, гідрометеорологічний, медичний, два морехідні); два театри — обласний музично-драматичний і ляльковий; філармонія; Херсонський краєзнавчий музей; Палац культури, також один з провідних наукових закладів в галузі зрошення — Інститут зрошуваного землеробства НААН.
Освіта
Херсон — важливий навчальний та освітній центр. Працюють 15 закладів вищої освіти:
Херсонський національний технічний університет
Херсонський державний аграрний університет
Херсонський економічно-правовий інститут
Херсонський інститут Міжрегіональної Академії Управління Персоналом
Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ
Херсонська філія Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова
Херсонська філія Європейського університету
Херсонська філія Національного університету внутрішніх справ МВС України
Херсонська філія Одеського морського тренажерного центру
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
Херсонська філія Київських державних курсів іноземних мов
Херсонська філія Міжнародного Слов'янського університету
Музеї
Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка
Літературна Херсонщина, музей-квартира Б. А. Лавреньова
Театри
Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша
Кінотеатри
«Мультиплекс» на території ТРЦ «Fabrika»
Музика
Гурт «Воплі Відоплясова» в альбомі 2006 р. «Були деньки» присвятив місту пісню «Були деньки».
Музичні гурти
Перші вокально-інструментальні ансамблі почали з'являтись в 60-х роках минулого ст. і поступово почали витісняти традиційні акустичні оркестри з танцмайданчиків. Першим у місті ВІА заграв на танцмайданчику «Юність», будинку культури текстильників у 1964 році, з революційним на той час інструментальним складом: 3 (три) електрогітари, барабанна установка та ще підсилена саксофоном, трубою та тромбоном. З того часу розвиток інструментальних ансамблів різко збільшився як якісно, так і кількісно. ВІА починають з'являтися на підприємствах, закладах освіти, при будинках культури, — але всі вони були на рівні художньої самодіяльності. З часом їх рівень зростав і почали зароджуватись професійні ансамблі. Лідерами вважались
Кулінарія
Оскільки біля міста повно річок, тут можна відпочити на риболовлі. А де риболовля — там і юшка. Нею пригощають туристів і під час походів, і в ресторанах, і вдома. Готують її тут здавна, і в багатьох є сімейні рецепти. У рибалок на юшку зазвичай збирається різна риба — карась, тарань, лящ, судак, щука. Спочатку рибу сортують на ту, що піде на бульйон та основну. Бульйонну частину з дрібної риби (тарань, карась, краснопірка) відварюють разом із крупно нарізаною морквою та цілими цибулинами, з додаванням невеликої кількості солі. Після того, як дрібна риба і овочі виваряться, вони повністю вибираються (можна процідити через друшляк або марлю) і відкидаються.
У готовий бульйон додається чорний перець «горошок», лавровий лист, нарізана дрібними кубиками або бруском морква, шинкована цибуля, можна додати корінь селери, пастернаку або петрушки і грубо різана (на дві або чотири частини) картопля. І в кінці, хвилин за 10 до готовності, — великими шматками нарізана «основна» риба (судак, щука, лящ). Голови і хвости «основної» риби виварюються разом з дрібною рибою у бульйоні. У самому кінці можна додати сезонну зелень (кріп, петрушку), і обов'язково для подачі як приправа готується льок — це дуже-дуже солоний, перчений, часниковий соус, яким заливають рибу та додають до юшки. Рибу витягають з юшки і льохують, тобто поливають отим гострим соусом — льоком. Страва набуває неповторного часниково-перцево-солоного смаку та аромату.
Ще одна візитівка — це чабанська шурпа по-херсонськи. Її рецепт простий: баранина чи свинячі реберця, картопля, цибуля, сіль, перець, часник, зелень. Найсмачніше буде те, що приготують на вогнищі, у казанку. До шурпи теж додають льок — гостру заправку з м'яса, цибулі та спецій (перець, сіль, кріп і петрушка). М'ясо готують доки, поки не почне відставати від костей, потім кидають цілу середнього розміру картоплю і варять хвилин 30-40, поки картопля не розвариться. За 5 хвилин до готовності солять. У глибоке блюдо кладуть ще гаряче м'ясо, сиру цибулю тонкими півкільцями, рубану зелень (багато), перець і часник, заливають півсклянкою бульйону і посипають сіллю. Далі шурпу розливають по тарілках. М'ясо і зелень, за бажанням, картоплю розділяють у тарілки вже за столом.
Визначні місця

Основна характеристика
Одеська (Жовтнева) площа. У XVIII столітті місце, де згодом розташовувалася стара Одеська площа, було єдиним у межах цивільного передмістя Херсона, до якого могли приставати кораблі. Решта берега була заболочена. Тому саме тут було побудовано першу міську пристань у вигляді широкого (близько 15 метрів) дерев'яного моста завдовжки 140 метрів.
До кінця XVIII століття ця пристань занепала і була розібрана, а на початку XIX століття Херсон став губернським центром і пристань було відновлено. У середині XIX століття, коли тривали роботи з будівництва Дніпровської набережної, на майбутній площі було побудовано казарми арештантської роти, яку використовували на роботах.
Після 1856 року на цьому місці облаштували пристань РОПиТ (Російське товариство пароплавства і торгівлі), яка здійснювала вантажні і пасажирські перевезення в міста Олександрівськ (Запоріжжя), Миколаїв і Одесу. Одеський напрямок був найпопулярнішим. Не випадково вже на плані 1874 площа була названа Одеською.
У 1967 році Одеську площу було перейменовано в Жовтневу. Назва ж Одеська перейшла до площі річкового і морського вокзалів.
Портове управління. Управління робіт Херсонського порту засновано в 1902 році згідно з указом Сенату від 3 червня 1902 року. Управління керувало будівництвом портових споруд та оснащенням Херсонського торговельного порту і підпорядковувалося відділу торговельних портів Міністерства торгівлі та промисловості.
Будівля побудована тоді ж, у 1902 році, за проєктом міського архітектора Антона Івановича Сваріка з використанням незвичайних для Херсона елементів романської архітектури. До цього Херсонське портове управління було розміщено в будинку Подпалова по Гімназичній вулиці. На ділянці, відведеній містом у 1901 році, планували ще побудувати житлові будинки, але цей задум здійснився пізніше. Управління робіт Херсонського порту було ліквідовано в 1920 році. Сьогодні в цій будівлі Управління Херсонського морського торгового порту (проспект Незалежності, 4). Будівлю Управління зображено на поштовій картці. На другому плані видно будинки, розташовані на вулиці Гімназичній. Ліворуч — будинок з шатровим дахом Олександра Петровича Писарєва (вулиця Гімназична, 2), правіше будинок з вежею на вулиці Гімназичній, 6, а поряд з ним видно житловий будинок у вигляді вежі (вулиця Морська, 5).
Пам'ятники та меморіальні знаки
Меморіальна дошка на честь Андрія Коношенка відкрита 4 січня 2011 року честь громадського та політичного діяча Української Народної Республіки. Гранітна плита встановлена на фасаді храму Зосими й Савватія Соловецьких УПЦ КП, який розташований у мікрорайоні «Текстильників» (на вул. Дмитра Марковича, 65). Ініціаторами вшанування видатного херсонця виступили благодійна ініціатива «Героїка» та Херсонський осередок Спілки Української Молоді в Україні
Пам'ятник на честь Героїв Небесної сотні.
22 лютого 2014 року у Херсоні під час мирних виступів було знесено пам'ятник Леніну та встановлено меморіал на честь Героїв Небесної сотні. Меморіал являє собою прапор України та оздоблення навколо п'єдесталу у вигляді традиційної української вишивки.
У серпні 2015 року в Херсоні відкритий пам'ятний знак на кладовищі, де поховані 728 солдатів армії Німеччини, які під час Другої світової війни перебували в херсонському таборі військовополонених. Полонені, що поховані на цьому кладовищі, загинули протягом одного місяця
Засоби масової інформації

Інтернет-видання
«Мій Херсон» — онлайн-видання, засноване у листопаді 2019 року місцевими журналістами. Основну частину контенту становлять антикорупційні розслідування та огляд політичного життя міста. Наразі «Мій Херсон» входить в 10 найпопулярніших онлайн ЗМІ Херсона..
Кавун.City — міське інтернет-видання, запущене 2019 року командою онлайн-ресурсу «Херсонський вісник» та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».
У Херсоні друкується близько 20 газет і журналів. Серед суспільно-політичних видань найвідоміша газета «Акценты», найпопулярніше інформаційно-розважальне видання — це тижневик «Теленеделя», відомі рекламно-інформаційні видання: «Гривна» та «Из рук в руки».
FM-радіостанції
На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення припинили 18 всеукраїнських та регіональних радіостанцій внаслідок окупації міста та відключення російськими військовиками, замість них мовили російські радіостанції, але після деокупації Херсона всеукраїнські та регіональні поступово відновлюють мовлення. Станом на 25 червня 2026 року у місті працюють 14 з 21 радіостанції.
Пам'ятки історії та культури
Свято-Катериненський (Спаський) собор (1781)
Залишки валів та воріт Херсонської фортеці (XVIII століття)
Чорноморський госпіталь (1803—1810, архітектор Андреян Захаров)
Адміралтейський арсенал (кінець XVIII століття)
Аджигольський маяк (1910) побудований за проєктом інженера і вченого Володимира Шухова
Костел імені Пресвятого Серця Ісуса (XIX століття)
Будинок, у якому у 1899 році мешкав відомий осетинський письменник Коста Хетагуров
Будинок міського поштамту, в якому в 1902 році була обладнана перша в Україні цивільна радіостанція
Видатні уродженці міста
Моше Шарет — прем'єр-міністр Ізраїлю (1954—1955).
Сергій Станішев — прем'єр-міністр Болгарії (2005—2009).
Олег Авраменко (1967—2018) — український письменник-фантаст.
Олекса Алмазов (1886—1936) — український військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки.
Георгій Арбатов (1923—2010) — російський політолог, учений-американіст.
Яків Бреус (1911—1972) — радянський майор, Герой Радянського Союзу.
Володимир Бруз (1930—2017) — український історик, політолог, дипломат. Доктор історичних наук (1970), професор (1972), заслужений діяч науки і техніки України (1995).
Леонід Верещагін (1909 —1977) — видатний радянський фізик і хімік, академік АН СРСР.
Володимир Шевченко (1935—1994) — український актор театру. Народний артист України
Сергій Гармаш (нар. 1958) — російський актор театру і кіно українського походження. Заслужений артист РФ (2004), народний артист РФ (2006).
Ніколас Пері (нар. 1992) — американський ютубер українського походження, відомий своїми відео про мукбанг.
Георгій Делієв (нар. 1960) — український актор, режисер, народний артист України.
Юрій Іщенко (1938—2021) — український композитор.
Юхим Голишев (1897—1970) — екстраординарний український композитор-новатор, скрипаль, диригент, архітектор, графік та художник-дадаїст єврейського походження.
Володимир Кедровський (1890—1970) — державний і політичний діяч, публіцист, полковник Армії УНР.
Михайло Коноників (1864—?) — полковник Армії УНР.
Лариса Латиніна (нар. 1934) — дев'ятиразова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики.
Люко Дашвар (нар. 1957) — українська письменниця, сценарист, журналіст.
Владислав Маланчук (нар. 1949) — український науковець, член-кореспондент Академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця.
Міста-побратими
Херсон є членом Міжнародної Асамблеї столиць і великих міст. Також на честь давніх відносин з містами-побратимами була названа вулиця Залаегерсег і мікрорайон Шуменський.
У 2023 році в місті Кент штату Вашингтон, що є містом-побратимом, відкритий парк Херсона (Kherson park)
Цзінань, Китайська Народна Республіка (2001)
Сучжоу, Китайська Народна Республіка (2016)
В культурі
Література
К.і.н., старший науковий співробітник Інституту історії та археології Балтійського регіону (Клайпедський університет, Литва) Артем Петрик напередодні повномасштабного вторгнення Росії приїхав до батьків у Херсон. Про захоплення міста, життя в окупації, яка тривала протягом 8 місяців і 10 днів, обстріли вже звільненого міста — про це він написав у книзі «Сни про Херсон», яка є розповіддю від першої особи.
Див. також
Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Херсонська область)
2701 Херсон — астероїд, названий на честь міста.
Бібліографія
Довідники
C. Г. Водотика. Херсон, обласний центр // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 369—372. — ISBN 978-966-00-1359-9.
М. В. Рожкован, О. Г. Топчієв. Херсон // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — С. 360—361. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4.
Херсон // Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014. — С. 492. — ISBN 978-966-580-454-3
Херсон // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Херсон // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Херсон // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Статті
Одеса, Севастополь, Херсон та ін. — російські міста оскільки їх заснувала Катерина ІІ? // Лікбез. Історичний фронт. — 08 Грудня 2014
Федор Цивільський. Херсон первинний: Як зводили місто та де були Біліковичі // Кавун. City. — 22 серпня 2022
Література
Херсон за 50 років радянської влади. 1917—1967., Одеса, 1967
Сергеева Г., Архипов Е. Херсон., К., 1968
Херсон. Путеводитель., Симферополь, 1977 (рос.)
Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego (1880-1902), I, p. 571-575: "Cherson". // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 571. (пол.)
Encyclopedia of Jewish Life (2001), p. 618: «Kherson».(англ.)
Shtetl Finder (1989), p. 14: «Cherson».(англ.)
Посилання
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області
Кавун.City — інтернет-видання про життя міста, головні новини Херсона
Херсон: місто незламності та милосердя // Укрінформ. — 20 липня 2023
Kaynak: Wikipedia – Херсон · CC BY-SA 4.0
Etymology
As the first new settlement in the "Greek project" of Empress Catherine and her favourite Grigory Potemkin, it was named after the Heraclea Pontic colony of Chersonesus (Ancient Greek: Χερσόνησος, romanized: Khersónēsos [kʰer.só.nɛː.sos]) which was located on the Crimean Peninsula, meaning 'peninsular shore'.
History

Predecessor settlements and the founding of Kherson
Kherson was preceded by the town of Bilechowisce, first marked on a map by Guillaume Le Vasseur de Beauplan from 1648. Bilchowisce was listed as one of the three chief towns of Yedisan in a 1701 book by English cartographer Herman Moll. A French-language map of the site in 1769 (inset) shows a Russian-built fort or sconce named St. Alexandre. This had been built in 1737 during the Russo-Turkish War and served the Zaporizhian Sich as an administrative center, run by local Cossacks.
The Russian Empire annexed the territory from the Crimean Khanate in 1774, and a decree of Catherine the Great on 18 June 1778 founded Kherson on the high bank of the Dnieper as a central fortress of the Black Sea Fleet.
1783 saw the city granted the rights of a district town and the opening of a local shipyard where the hulls of the Russian Black Sea fleet were laid. Within a year the Kherson Shipping Company began operations. By the end of the 18th century, the port had established trade with France, Italy, Spain and other European countries. Between 1783 and 1793 Poland's maritime trade via the Black Sea was conducted through Kherson by the Kompania Handlowa Polska. The Poles leased a piece of the shoreline and built houses, exchange offices, workshops and warehouses. There was substantial immigration of Poles and a Polish consulate was established in 1783. In 1791, Potemkin was buried in the newly built St. Catherine's Cathedral. In 1803 the city became the capital of the Kherson Governorate.
Industry, beginning with breweries, tanneries and other food and agricultural processing, developed from the 1850s. According to the Geographical Dictionary of the Kingdom of Poland and other Slavic Countries from 1880, the city was mostly inhabited by Ukrainians, Greeks and Jews. According to the 1897 census, the population of the city was 59,076 of which, on the basis of their first language, 47.2% were recorded as Russian, 29.1% as Jewish, 19.6% Ukrainian, 1.7% Polish. During the revolution of 1905 there were workers' strikes and an army mutiny (an armed demonstration by soldiers of the 10th Disciplinary Battalion) in the city.
Demographics
Ethnicity
According to the Ukrainian National Census in 2001, Kherson had a majority population of Ukrainians (76.5%), with a large minority of Russians (19.9%) and 3.6% others. The exact ethnic composition was as follows:
Administrative divisions
Tsentralnyi District, meaning the Central District, is the central and oldest district of the city. Includes departments: Tavriiskyi, Pіvnichnyi and Mlyny. It was known as Suvorovskyi District until October 2023, when it was renamed in compliance with nationwide laws on derussification of toponymy. The old name was derived from that of the Tsarist Russian military leader Alexander Suvorov.
Dniprovskyi District, named for the Dnieper river. Includes departments: Antonivka, Molodizhne, Zelenivka, Petrivka, Bohdanivka, Soniachne, Naddniprianske, Inzhenerne.
Korabelnyi District, which includes the following departments: Shumenskyi, Korabel, Zabalka, Sukharne, Zhytloselyshche, Selyshche-4, Selyshche-5.
Geography
Climate
Under the Köppen climate classification, Kherson has a humid continental climate (Dfa).
Transport

Kherson has a seaport on the Dnieper river – the Port of Kherson – and a port on the Koshevaya or Koshova river – the Kherson River Port.
Kherson is connected to the national railroad network of Ukraine. There are daily long-distance services to Kyiv, Lviv and other cities.
Kherson is served by Kherson International Airport. It operates a 2,500 x 42-meter concrete runway, accommodating Boeing 737, Airbus 319/320 aircraft, and helicopters of all series.
Education
![Kherson State Maritime Academy [uk]](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e7/Monument_to_Ushakov_in_Kherson_01.jpg/500px-Monument_to_Ushakov_in_Kherson_01.jpg)
There are 77 high schools as well as 5 colleges. There are 15 institutions of higher education, including:
Kherson State Agrarian and Economic University
International University of Business and Law
The documentary Dixie Land was filmed at a music school in Kherson.
Sights

Church of St. Catherine, built in the 1780s, supposedly to Ivan Starov's designs, and contains the tomb of Prince Grigory Potemkin.
Kherson Art Museum has a collection of icons, and Ukrainian and Russian paintings and sculptures. Particularly noteworthy are Portrait of a Woman (1883) by Konstantin Makovsky; The Tempest is Coming by Ivan Aivazovsky; Sunset by Alexei Savrasov; Cattle Yard in Abramtsevo by Vasily Polenov; At the Stone by Ivan Kramskoi; The Charioteer, by Peter Clodt von Jürgensburg (sculptor); Prince Svyatoslav by Eugene Lanceray (sculptor); Mephistopheles by Mark Antokolsky (sculptor); Near the Monastery by German painter August von Bayer (1859); Oaks (1956); Moloditsya (1938) and Still Life with the Blue Broom (1930), by Oleksii Shovkunenko (born in Kherson).
Gates and ramparts of the Kherson Fortress from the 18th century
Ukrainian People's House, former seat of various Ukrainian institutions in the early 20th century
Saint Sophia Greek church from the 18th century
Jewish cemetery – Kherson has a large Jewish community which was established in the mid-nineteenth century.
Adziogol Lighthouse, a hyperboloid structure designed by Vladimir Shukhov in 1911
Holy Spirit Cathedral, built in 1810–1836
Post office building, where the first civilian radio telegraph station in Ukraine was established
Kaynak: Wikipedia – Kherson · CC BY-SA 4.0
